Чи можна не платити під час карантину аліменти?

З введенням карантину порядок сплати та розмір на законодавчому рівні не змінився. І це стосується всіх: і платників аліментів, і роботодавців, які отримали виконавчий лист про стягнення аліментів з доходів своїх працівників. Про це ми докладно писали тут.

Щодо тих працівників, у яких доходи зменшились, проте є, слід робити відрахування з фактично нарахованого заробітку. І якщо сума аліментів при цьому менша за законодавчо встановлений мінімум, це не призведе до порушень з боку роботодавця. Адже різниця між нарахованою сумою аліментів та фактично виплаченою буде вважатись заборгованістю та погашатись у наступних періодах.

Така ситуація стосується й тих виконавчих листів, які мають тверду грошову суму аліментів, та тих, які мають суму аліментів, встановлену у процентному відношенні (наприклад, 25% від доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Якщо ж нарахованих працівнику доходів взагалі немає, слід пам'ятати, що відсутність доходів не звільняє батьків від обов'язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СКУ).

І оскільки на законодавчому рівні жодних змін щодо цього обов'язку, то несплата аліментів за цей період призведе до виникнення заборгованості. Адже у разі, якщо через введення карантину роботодавець не нараховує та не виплачує заробітну плату, інші види доходів працівнику, відсутня й база для нарахування та виплати аліментів. А обов'язок платити аліменти залишається. Принаймні до моменту прийняття судом іншого рішення.

Якщо платник аліментів на цей період не бажає накопичувати борги, аліменти він може сплачувати добровільно з власних заощаджень. При цьому платник має обов'язково правильно заповнювати платіжні реквізити та призначення платежу. У призначенні платежу обов'язково слід вказувати, що це аліменти за березень чи квітень 2020 року. Посилатись на виконавчий лист чи рішення суду не обов'язково.

Копію платіжних доручень потрібно зберігати та надати їх як роботодавцю, так і державному виконавцю. Останній зарахує сплачені, суми і це не призведе до заборгованості.

Якщо аліменти платник вирішив виплатити готівкою — обов'язково взяти розписку з паспортними даними отримувача та сумою отриманих аліментів (прописом), підпис, дата. Такі самостійно виплачені аліменти запобігають накопиченню заборгованості та спорів в судах, у т. ч. й щодо розміру пені.

Втім, якщо платник аліментів має лише доходи помісячно (а таких в Україні достатньо!), а заощаджень немає жодних — звісно, виплачувати аліменти така особа не зможе. І заборгованість неодмінно виникне. Погашати таку заборгованість доведеться з майбутніх заробітків поряд із щомісячними сумами аліментів. При цьому загальний розмір відрахувань із зарплати платника аліментів (з врахуванням заборгованості за несплаченими аліментами за період карантину) не може перевищувати 70% місячного доходу (зарплати та інших видів виплат).

Не треба забувати і про те, що роботодавці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Мін'юстом (ч. 1 ст. 69 Закону про виконавче провадження). У разі якщо працівник відправлений у відпустку без збереження зарплати, на нашу думку, такий звіт теж потрібно подати, проте вказати на відсутність доходу та відрахувань на аліменти.