Не будемо торкатися історії цього питання та піднімати багато фіскальних роз’яснень з боку ДФС щодо даної ситуації (про це все можна почитати тут, тут та тут), а відразу перейдемо до сьогоднішніх реалій.
Так, Рішення ВСУ від 30.03.2018 р. у справі №812/292/18 (провадження №Пз/9901/22/18) розставило всі точки над «і» щодо санкції до платників ЄСВ із зони АТО. Воно допоможе розібратися у вищеописаній ситуації.
Ось головні висновки із нього:
1) Положення Закону про ЄСВ щодо звільнення від виконання обов’язків платників ЄСВ, які перебувають на обліку в контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів у зоні АТО, ще дійсні, оскільки норма п. 9-4 розд. VIII Закону про ЄСВ є чинною, до неї ніякі зміни не вносилися. А те, що таку норму прибрали із Закону №1669-VII нічого не означає, адже правові та організаційні засади забезпечення ЄСВ, умови та порядок його нарахування і сплати регулює Закон про ЄСВ;
2) Сам факт перебування платників ЄСВ на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась АТО, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону про ЄСВ. Втім перебування платника ЄСВ, місцезнаходження якого зареєстроване на території АТО, а стоїть на виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом про ЄСВ;
3) Закон про ЄСВ не скасовує обов'язків платника ЄСВ, а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі;
4) Звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі про ЄСВ в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення – подання заяви, оскільки норма п. 9-4 розд. VIII Закону про ЄСВ встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та вона адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій. Подання заяви, передбачене нормою п. 9-4 розд. VIII Закону про ЄСВ, необхідне, зокрема, для визнання недоїмки безнадійною, яка підлягає списанню в порядку, передбаченому ПКУ для списання безнадійного податкового боргу. Можливість подання такої заяви має місце виключно після закінчення АТО;
5) Сертифікат ТПП не потрібен для звільнення СГ від відповідальності за несвоєчасною сплатою ЄСВ, адже такої умови немає в п. 9-4 розділу VIII Закону про ЄСВ. Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні;
6) Положення норми п. 9-4 розділу VIII Закону про ЄСВ не застосовуються до платників ЄСВ за невиконання обов'язків, які виникли до 14 квітня 2014 р. та/або після закінчення антитерористичної операції.
З огляду на вищесказане, вважаємо, що ФОП-платник ЄСВ має право користуватися пільгами із норми п. 9-4 розділу VIII Закону про ЄСВ лише у період з 14.04.2014 р. до дати перереєстрації такого платника в іншому ДФС. Адже лише до цієї дати норма п. 9-4 розділу VIII Закону про ЄСВ діє для такого платника, тобто до цієї дати ФОП буде вважатися платником ЄСВ, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території АТО, як того вимагає ця норма.
Після дати перереєстрації ФОП в іншому ДФС, такий ФОП є платником ЄСВ на загальних підставах. А отже, мав сплатити ЄСВ за усі місяці, які припадають у період з 14.04.2014 р. до дати перереєстрації в іншому ДФС та подати звіти з ЄСВ за відповідні періоди.
Аналогічне роз’яснення колись надавали фахівці ДФС щодо перереєстрації СГ з Криму на іншу територію України (підкатегорія 301.04.02 ресурсу «ЗІР», запитання: Чи необхідно подавати звітність та сплачувати ЄВ ФОП, які перебували на обліку в контролюючих органах АР Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, після перереєстрації на іншій території України?). Воно й наразі чинне.
Нагадаємо, що місяці, за які не було сплачено мінімального розміру ЄСВ, не враховуються до страхового стажу ФОП. Про це ми писали тут>>
Що стосується можливості списання недоїмки з ЄСВ як податкового боргу, яка зазначається у нормі пп. 9-4 розділу VIII Закону про ЄСВ, то вважаємо, що це стосується недоїмки, яка вже виникла на момент початку АТО, тобто вже визнана ДФС. Адже недоїмка - це сума несвоєчасно сплаченого ЄСВ, обчислена ДФС. Платники ЄСВ дізнаються про наявність недоїмки, отримавши від ДФС вимогу про сплату недоїмки. Тоді як в нормі говориться: «Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску…. визнається безнадійною та підлягає списанню…».
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити