Продаж частки в статутному капіталі ТОВ фізичній особі (аудіоверсія)

Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам (ст. 21  Закону про ТОВ). При цьому, Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Податкові ризики при продажі частки нижче номіналу

Ціна продажу частки встановлюється учасниками угоди самостійно та узгоджується під час укладання договору-купівлі продажу частки.

Якщо операція здійснюється непов’язаними сторонами, за належного обґрунтування вартості частки (зокрема,  ТОВ "Б" фактично не веде діяльність, має збитки, чисті активи значно менші за статутний капітал тощо) ризики претензій контролюючих органів мінімальні. 

Але якщо покупцем частки виступає пов’язана особа (директор, учасник, пов'язана компанія, родичі власників тощо), а ціна частки істотно відрізняється від вартості чистих активів, то податкова може поставити питання щодо ділової мети та ринковості ціни. У цьому разі для підтвердження того, що частка дійсно майже нічого не варта, бажано залучити професійного оцінювача – згідно законодавства оцінка  не є обов'язковою, але значно знижує ризики спору.

Слід зазначити, що на практиці, при продажу частки за ціною, нижчою за номінальну,  під час податкових перевірок контролюючий орган може визнати юридичну особу – продавця корпоративних прав податковим агентом щодо сплати ПДФО та ВЗ з різниці між номінальною вартістю частки і ціною її продажу фізичній особі.

На думку автора, сама по собі різниця між номінальною вартістю частки та ціною її придбання не утворює інвестиційного прибутку у покупця, оскільки відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток виникає лише при подальшому продажу інвестиційного активу. Разом з тим не можна виключати ризик спроб контролюючого органу кваліфікувати таку різницю як додаткове благо фізичної особи за наявності відповідних обставин

Оподаткування у ТОВ «Б» 

Для ТОВ «Б» продаж учасником – юридичною особою частки фізичній особі не передбачає ніяких податкових наслідків.  Крім того, що в аналітичному обліку в розрізі учасників ТОВ відбудуться відповідні зміни, загальне сальдо по Статутному капіталу  залишиться незмінним.

Оподаткування у покупця – фізичної особи

Операція з придбання фізичною особою частки в статутному капіталі ТОВ «Б» - інвестиційного активу, не вплине на її оподаткування до моменту, поки цей актив не буде відчуженим цією фізособою. 

Так, відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ, інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу інвестиційного активу, та витратами на його придбання. Отже, об'єкт оподаткування виникає лише у особи, яка після придбання інвестиційного активу здійснила його подальше відчуження та отримала відповідний фінансовий результат. При цьому, обов’язок самостійного декларування та сплати ПДФО ПКУ покладає на фізичну особу. Декларацію за наслідками звітного податкового року, в якому виник інвестиційний дохід/збиток, та сплатити податки,  платник ПДФО має у строки, визначені ст. 179 та пп. 49.18.4 ПКУ для річного податкового періоду. Оскільки суми інвестиційного доходу включаються до загального оподатковуваного річного доходу, то вони є ще й об’єктом оподаткування військовим збором відповідно до п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. 

Таким чином, доки фізична особа не здійснить продаж придбаної  частки у ТОВ «Б»,  підстав для обрахунку інвестиційного прибутку немає.

Оподаткування у продавця – ТОВ «А»

Податок на прибуток

Для платників податку на прибуток, які не застосовують спеціальні коригування, передбачені ПКУ, фінансовий результат від продажу корпоративних прав визначається за правилами бухгалтерського обліку. 

Що стосується платників, які корегують фінрезультат до оподаткування, різниці із продажу корпоративних прав у неціннопаперовій формі не виникають. Тобто об’єкт оподаткування визначається також за даними бухгалтерського обліку.

ПДВ

Продаж корпоративних прав за гроші не є об’єктом обкладення ПДВ (пп. 196.1.1 ПКУ), тобто податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. 

Якщо ж учасник передає корпоративні права в обмін на інші активи, тоді таке передання є постачанням та об’єктом обкладення ПДВ (пп. 14.1.185, 14.1.191, 185.1 ПКУ) - на дату передання корпоративних прав в обмін на такі активи в учасника виникають податкові зобов’язання з ПДВ. Базою оподаткування є договірна вартість переданої частки, але не нижче від бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ. 

Висновки

1. Продаж частки у статутному капіталі ТОВ за ціною нижче її номінальної вартості не заборонений законодавством, а ціна такої частки визначається сторонами договору за взаємною згодою;

2. За умови належного економічного обґрунтування вартості частки та відсутності пов'язаності між сторонами ризики податкових претензій є мінімальними.  Якщо ж покупцем є пов'язана особа, доцільно документально підтвердити справедливість визначеної ціни, зокрема шляхом проведення незалежної оцінки. Але у будь-якому випадку не можна повністю виключати ризик перекваліфікації контролюючим органом різниці між номінальною вартістю частки та ціною її придбання у додаткове благо фізичної особи, якщо для цього будуть наявні відповідні підстави;

3. Продаж учасником – юридичною особою частки фізичній особі не передбачає податкових наслідків як для покупця, так і для самого ТОВ. В свою чергу, для продавця дохід або збиток від продажу корпоративних прав відображається за правилами бухгалтерського обліку та враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а оподаткування податком на додану вартість буде залежати від того, чи продаються корпоративні права за гроші, чи в обмін на інші активи.