• Посилання скопійовано

Продаж частки в статутному капіталі ТОВ фізичній особі (аудіоверсія)

ТОВ "А" у 2012 році внесло до статутного капіталу ТОВ "Б" 2,7 млн грн та наразі є єдиним учасником ТОВ "Б" (частка 100%). ТОВ "А" планує продати свою частку у статутному капіталі ТОВ "Б" за ціною 50–100 тис. грн. Які податкові наслідки такої операції для сторін?

Слухати консультацію (0:00)

Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам (ст. 21  Закону про ТОВ). При цьому, Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Податкові ризики при продажі частки нижче номіналу

Ціна продажу частки встановлюється учасниками угоди самостійно та узгоджується під час укладання договору-купівлі продажу частки.

Якщо операція здійснюється непов’язаними сторонами, за належного обґрунтування вартості частки (зокрема,  ТОВ "Б" фактично не веде діяльність, має збитки, чисті активи значно менші за статутний капітал тощо) ризики претензій контролюючих органів мінімальні. 

Але якщо покупцем частки виступає пов’язана особа (директор, учасник, пов'язана компанія, родичі власників тощо), а ціна частки істотно відрізняється від вартості чистих активів, то податкова може поставити питання щодо ділової мети та ринковості ціни. У цьому разі для підтвердження того, що частка дійсно майже нічого не варта, бажано залучити професійного оцінювача – згідно законодавства оцінка  не є обов'язковою, але значно знижує ризики спору.

Слід зазначити, що на практиці, при продажу частки за ціною, нижчою за номінальну,  під час податкових перевірок контролюючий орган може визнати юридичну особу – продавця корпоративних прав податковим агентом щодо сплати ПДФО та ВЗ з різниці між номінальною вартістю частки і ціною її продажу фізичній особі.

На думку автора, сама по собі різниця між номінальною вартістю частки та ціною її придбання не утворює інвестиційного прибутку у покупця, оскільки відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток виникає лише при подальшому продажу інвестиційного активу. Разом з тим не можна виключати ризик спроб контролюючого органу кваліфікувати таку різницю як додаткове благо фізичної особи за наявності відповідних обставин

Оподаткування у ТОВ «Б» 

Для ТОВ «Б» продаж учасником – юридичною особою частки фізичній особі не передбачає ніяких податкових наслідків.  Крім того, що в аналітичному обліку в розрізі учасників ТОВ відбудуться відповідні зміни, загальне сальдо по Статутному капіталу  залишиться незмінним.

Оподаткування у покупця – фізичної особи

Операція з придбання фізичною особою частки в статутному капіталі ТОВ «Б» - інвестиційного активу, не вплине на її оподаткування до моменту, поки цей актив не буде відчуженим цією фізособою. 

Так, відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ, інвестиційний прибуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу інвестиційного активу, та витратами на його придбання. Отже, об'єкт оподаткування виникає лише у особи, яка після придбання інвестиційного активу здійснила його подальше відчуження та отримала відповідний фінансовий результат. При цьому, обов’язок самостійного декларування та сплати ПДФО ПКУ покладає на фізичну особу. Декларацію за наслідками звітного податкового року, в якому виник інвестиційний дохід/збиток, та сплатити податки,  платник ПДФО має у строки, визначені ст. 179 та пп. 49.18.4 ПКУ для річного податкового періоду. Оскільки суми інвестиційного доходу включаються до загального оподатковуваного річного доходу, то вони є ще й об’єктом оподаткування військовим збором відповідно до п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. 

Таким чином, доки фізична особа не здійснить продаж придбаної  частки у ТОВ «Б»,  підстав для обрахунку інвестиційного прибутку немає.

Оподаткування у продавця – ТОВ «А»

Податок на прибуток

Для платників податку на прибуток, які не застосовують спеціальні коригування, передбачені ПКУ, фінансовий результат від продажу корпоративних прав визначається за правилами бухгалтерського обліку. 

Що стосується платників, які корегують фінрезультат до оподаткування, різниці із продажу корпоративних прав у неціннопаперовій формі не виникають. Тобто об’єкт оподаткування визначається також за даними бухгалтерського обліку.

ПДВ

Продаж корпоративних прав за гроші не є об’єктом обкладення ПДВ (пп. 196.1.1 ПКУ), тобто податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. 

Якщо ж учасник передає корпоративні права в обмін на інші активи, тоді таке передання є постачанням та об’єктом обкладення ПДВ (пп. 14.1.185, 14.1.191, 185.1 ПКУ) - на дату передання корпоративних прав в обмін на такі активи в учасника виникають податкові зобов’язання з ПДВ. Базою оподаткування є договірна вартість переданої частки, але не нижче від бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ

Висновки

1. Продаж частки у статутному капіталі ТОВ за ціною нижче її номінальної вартості не заборонений законодавством, а ціна такої частки визначається сторонами договору за взаємною згодою;

2. За умови належного економічного обґрунтування вартості частки та відсутності пов'язаності між сторонами ризики податкових претензій є мінімальними.  Якщо ж покупцем є пов'язана особа, доцільно документально підтвердити справедливість визначеної ціни, зокрема шляхом проведення незалежної оцінки. Але у будь-якому випадку не можна повністю виключати ризик перекваліфікації контролюючим органом різниці між номінальною вартістю частки та ціною її придбання у додаткове благо фізичної особи, якщо для цього будуть наявні відповідні підстави;

3. Продаж учасником – юридичною особою частки фізичній особі не передбачає податкових наслідків як для покупця, так і для самого ТОВ. В свою чергу, для продавця дохід або збиток від продажу корпоративних прав відображається за правилами бухгалтерського обліку та враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а оподаткування податком на додану вартість буде залежати від того, чи продаються корпоративні права за гроші, чи в обмін на інші активи. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Військовий облік заброньованого працівника у 2026 році: дії підприємства та працівника (аудіоверсія)
    Підприємство забронювало працівника, який фактично працює в одній області, зареєстроване місце проживання має в іншій, а на військовому обліку в ТЦК перебуває ще в іншій. Які дії має вчинити працівник і підприємство для актуалізації даних військового обліку? Чи достатньо повідомити ТЦК про зміну місця проживання, якщо відомості в електронному військово-обліковому документі не збігаються?
    02.06.2026560
  • Доплата за військовий облік у ТОВ у 2026 році: база розрахунку і наказ (аудіоверсія)
    У ТОВ працівнику кадрової служби, відповідальному за ведення військового обліку, установлюють доплату за п. 10 Порядку №1487. Як правильно визначити базу для її нарахування при роботі на 0,25 або 0,5 ставки: від повного посадового окладу за штатним розписом чи від окладу, обчисленого пропорційно зайнятості та відпрацьованому часу? Також як коректно передбачити в наказі доплату 100%?
    02.06.202656
  • Військовий облік працівника у 2026 році: заповнення додатка 5 та ризики для підприємства (аудіоверсія)
    Працівник має відмітку у військово-обліковому документі за наказом МОУ №342 від 2006 року, але в електронному сервісі «Резерв+» не відображається як такий, що перебуває на військовому обліку. Як правильно відобразити такого працівника в додатку 5 до Порядку №1487 та які ризики й відповідальність можуть виникнути для підприємства у разі помилок або порушень ведення військового обліку?
    02.06.2026730
  • Інвалідність по зору і військовий облік у 2026 році: дії та виїзд за кордон (аудіоверсія)
    Призовнику 17 років встановлено інвалідність по зору. Які дії потрібно вчинити щодо звернення до ТЦК та СП, які документи слід подати для підтвердження статусу та військового обліку, а також чи можливий виїзд за кордон за наявності документів про інвалідність?
    02.06.202635
  • Правомірність вимоги ТЦК надати список усіх працівників (аудіоверсія)
    ТЦК надіслали лист з вимогою надати список 5 до Порядку 1487, а також окремо список всіх працівників підприємства. Відповідно до законодавства чи мають вони вимагати список всіх працівників, а не тільки військовозобов'язаних? А також як правильно надати відповідь, що ми не будемо надавати загальний список працівників, а тільки додаток 5?
    02.03.20261 941