Звільнення працівника на випробувальному терміні під час лікарняного: як вчинити роботодавцю?

Запитання: Працівника було прийнято на роботу з випробувальним терміном 1 місяць (про що зазначено в контракті). Через декілька днів було виявлено невідповідність працівника займаній посаді та поінформовано про передчасне припинення трудового договору та звільнення працівника як такого що не пройшов випробування. Працівник після цього не з'вився на робочому місці та в телефонній розмові повідомив, що відкрив лікарняний. Чи продувжується випробування на кількість днів непрацездатності, якщо так, якими законодавчими актами це передбачено? Як краще звільнити такого працівника?

Відповідь: Згідно зі ст. 26 КЗпП, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Водночас, відповідно до ст. 27 КЗпП, якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній. Тобто продовжити – це право роботодавця, а не його обов'язок. 

Заборона, встановлена ст. 40 КЗпП, щодо звільнення під час тимчасової непрацездатності поширюється лише на випадки, коли відбувається звільнення за ініціативою роботодавця. Відповідно до ст. 28 КЗпП, якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Звільнення працівника на підставі ст. 28 КЗпП як такого, що не пройшов випробування, не можна в повному розумінні кваліфікувати як звільнення за ініціативою роботодавця. Адже працівник, погодившись на встановлення випробувального строку, одночасно дає й згоду на своє звільнення в разі невідповідності його виконуваній роботі, відповідно до норм ст. 28 КЗпП. Підтверджує це й судова позиція (див. рішення Верховного Суду України від 23.01.2008 р. №6-6627св07, від 18.08.2010 р. №6-25307св09). Проте Мінсоцполітики дотримується іншої позиції, вважаючи, що зі ст. 43-1 КЗпП можна зробити висновок про те, що звільнення за незадовільними результатами випробування є звільненням за ініціативою роботодавця (лист від 04.04.2012 р. №54/06/187-12), а, отже, тут діють загальні вимоги ст. 40 КЗпП.

Тож, ситуація спірна, тому радимо все-таки подовжити строк випробування на кількість днів тимчасової непрацездатності та звільнити працівника відразу після закінчення лікарняного. Слід зазначити, що допомога по тимчасовій непрацездатності в цьому разі призначається та  виплачується на загальних підставах, незалежно від факту звільнення працівника (ст. 22 Закону «Про загальнообов’ язкове  державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. №1105).