Масове звільнення та подання форми №4-ПН: правила та відповідальність для 2026 року

Для того щоб визначити, чи підпадає ваше скорочення під категорію «масового», необхідно звернутися до критеріїв, визначених у ст. 48 Закону «Про зайнятість населення». Оскільки у вашій організації працює 150 осіб, ви потрапляєте в категорію роботодавців із чисельністю персоналу від 101 до 300 працівників. У такому випадку вивільнення визнається масовим, якщо протягом одного місяця з ініціативи роботодавця звільняється 10 і більше відсотків штату. Оскільки 20 осіб від 150 — це понад 13%, ваше скорочення однозначно класифікується як масове.

Важливо пам’ятати, що статус масового звільнення застосовується лише тоді, коли розірвання трудових відносин відбувається саме з ініціативи адміністрації (наприклад, скорочення штату чи ліквідація). Якщо ж працівники звільняються за угодою сторін, за власним бажанням або у зв’язку із завершенням строку дії контракту (якщо це не передчасне розірвання), такі випадки не сумуються для визначення «масовості».

Обов’язок звітування та строки

У разі підтвердження факту масового вивільнення юридичні особи зобов’язані проінформувати Державну службу зайнятості. Для цього використовується форма звітності №4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці». Цей документ затверджений наказом Мінекономіки від 18.03.2021 №563.

Звіт необхідно подати за місцем здійснення господарської діяльності не пізніше ніж за два місяці до дати фактичного звільнення працівників. Винятком є державні службовці — щодо них інформування має відбутися за 30 календарних днів. Подавати форму №4-ПН можна як у паперовому вигляді (з підписом керівника), так і в електронному форматі через «Кабінет роботодавця» на вебпорталі Держслужби зайнятості за умови наявності КЕП.

Слід зауважити, що на фізичних осіб — підприємців (ФОП) цей обов’язок не поширюється. Вимоги щодо звітування за формою №4-ПН стосуються лише підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Особливості воєнного стану

Законодавство про працю не забороняє проводити скорочення персоналу в період дії воєнного стану. Більше того, норми спеціального законодавства дозволяють звільняти працівників навіть тоді, коли вони перебувають у відпустці (за винятком декретної) або на лікарняному. У такому разі датою звільнення вказується перший робочий день після завершення періоду непрацездатності або відпустки.

Алгоритм дій та відповідальність

Процедура масового вивільнення вимагає від роботодавця чіткого дотримання етапів:

1. Затвердження оновленого штатного розпису.
2. Персональне попередження працівників (мінімум за два місяці).
3. Пропозиція наявних вакантних посад на підприємстві.
4. Подання форми №4-ПН до Центру зайнятості.
5. Отримання погодження від профспілкового комітету (якщо працівники є його членами).
6. Остаточне оформлення наказів, видача трудових книжок та повний фінансовий розрахунок.

Ігнорування обов’язку щодо подання інформації про масове вивільнення тягне за собою фінансові санкції. Згідно з п. 6 ст. 53 Закону «Про зайнятість населення», за неподання або порушення порядку подання форми №4-ПН передбачено штраф у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виявлення порушення. Враховуючи рівень мінімальної зарплати у 2026 році (8 647 грн), сума штрафу становить 34 588 грн за кожне таке порушення.

Читайте також:
Інформація про масове вивільнення працівників (форма №4-ПН): інструкція із заповнення та подання у 2026 році

Висновки:

• Масове звільнення для компаній із штатом 101–300 осіб фіксується при скороченні 10% і більше працівників протягом одного місяця з ініціативи роботодавця.
• Юридичні особи мають повідомити Центр зайнятості за формою №4-ПН (наказ Мінекономіки №563) суворо за два місяці до запланованої дати розірвання контрактів.
• Порушення строків або ігнорування звітування призводить до штрафу в розмірі 4-х мінімальних зарплат згідно зі статтею 53 Закону про зайнятість.