Ні, для розрахунку відпускних застосовується один розрахунковий період. Правило про використання двох різних розрахункових періодів стосується виключно виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні працівника.
Коли працівник продовжує працювати і йде у звичайну щорічну відпустку, розрахунок середньої заробітної плати проводиться за загальними правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.
Згідно з Порядком №100, розрахунковим періодом для оплати відпустки є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Оскільки працівник іде у відпустку у вересні 2025 року, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати всіх 14 днів відпустки буде вересень 2024 року – серпень 2025 року.
Той факт, що дні відпустки були зароблені (набуті) у попередні періоди (до 31.12.2023 р.), не впливає на визначення розрахункового періоду. Всі 14 днів відпустки будуть оплачені, виходячи з єдиної середньоденної заробітної плати, обчисленої за період з вересня 2024 по серпень 2025 року.
Чому правило "двох розрахункових періодів" не застосовується?
Бо вони стосуються іншої ситуації.
Зміни, внесені до Порядку №100 у вересні 2023 року, встановили особливий механізм саме для компенсації при звільненні. Логіка цих змін полягала в тому, щоб компенсація за відпустки, зароблені давно (до 2024 року), розраховувалася з виплат, нарахованих у 2023 році, щоб уникнути знецінення цих сум через інфляцію та зміни в оплаті праці.
Оскільки, даній ситуації, працівник не звільняється, а йде у відпустку, ця спеціальна норма на нього не поширюється.
Правильне оформлення наказу на відпустку
У наказі про надання відпустки дуже важливо чітко зазначити, за які саме робочі періоди надаються дні відпустки. Це необхідно для коректного ведення обліку використаних та залишку невикористаних відпусток.
Враховуючи, що працівника прийнято на роботу 21.01.2021, його робочі роки рахуються з цієї дати. Формулювання в наказі може бути таким:
«Надати [ПІБ працівника], [посада], щорічну основну відпустку загальною тривалістю 14 (чотирнадцять) календарних днів з «__» вересня 2025 року.
Відпустку надати за такі робочі періоди:
10 (десять) календарних днів за робочий рік з 21.01.2021 по 20.01.2022 рр.;
4 (чотири) календарних дні за робочий рік з 21.01.2022 по 20.01.2023 рр.».
Таке формулювання є коректним і дозволяє бухгалтерії та відділу кадрів точно відстежити, за які періоди працівник використав свою відпустку.
Висновки:
- Для розрахунку відпускних працівнику, який продовжує працювати, використовується один розрахунковий період — останні 12 місяців перед місяцем відпустки (вересень 2024 – серпень 2025 рр.);
- Правило про два розрахункові періоди застосовується виключно для розрахунку компенсації за невикористану відпустку при звільненні;
- Всі 14 днів відпустки оплачуються на основі однієї середньоденної зарплати, розрахованої за вказаним єдиним періодом;
- У наказі необхідно обов'язково вказати, за які конкретні робочі роки надаються дні відпустки, для ведення коректного обліку.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись