Норми тривалості робочого часу для медичних працівників

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві, в установі, організації (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні. У зв’язку з цим на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст. 50-53, 67 і 73 КЗпП.

А в період дії воєнного стану також слід враховувати і норми, зазначені в Законі №2136. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті (ст. 50 КЗпП).

Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності.

При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем. Також може бути і шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Річна тривалість робочого часу варіюється між підприємствами, оскільки її нормативне значення визначається низкою факторів, включаючи тривалість робочого дня та графік вихідних. З цієї причини законодавство не передбачає єдиної норми річного робочого часу.

Що впливає на норму робочого часу?

Окрім вищезазначеного, на норми робочого часу також впливають певні чинники. Нормальна тривалість робочого часу встановлюється в колективному договорі (згідно зі ст. 13 КЗпП). Показник норми робочого часу визначається на тиждень (ст. 50 КЗпП також визначає тижневу норму). Тривалість робочого часу зазначається у Правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Необхідно визначити графік роботи підприємства та/або окремих категорій працівників (враховуючи п'ятиденний чи шестиденний робочий тиждень), а також дні, які є вихідними або в які працівник не працює згідно із затвердженим графіком.

Підсумований облік робочого часу

Також, з огляду на Ваше запитання, можна зробити висновки, що у медичних працівників має бути підсумований облік робочого часу.

Згідно зі ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 і 51 КЗпП).

Особливості роботи з підсумованим обліком робочого часу

Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Ці два розрахунки необхідні з метою виявлення надурочних годин та годин, відпрацьованих працівниками у вихідні дні або додаткові за графіком дні відпочинку при тимчасовій відсутності працівників в інших змінах, для достовірного нарахування їм заробітної плати (пп. 17 Методичних рекомендацій №138).

Розглянемо такі ключові аспекти:

1. При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності);

2. Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді;

3. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди - декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо;

4. При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні;

5. Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період;

6. При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою;

7. Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період;

8. Облік робочого часу по кожному працівнику має провадитись наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду;

9. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів - до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів - на 1 годину;

У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п'ятиденного робочого тижня. Ураховуючи те, що при п'ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п'ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня;

10. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов'язків (відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність тощо). 

Висновки:

1) Отже, з огляду на дане запитання, доцільно застосовувати для медичних працівників саме підсумований облік робочого часу. І таким чином регулювати їх виходи на роботу графіками. Ключовим моментом для підсумованого обліку робочого часу є встановлення облікового періоду. І саме в кінці облікового періоду обчислюють кількість надурочних годин, якщо вони були.

2) Враховуючи специфіку роботи лікарів, під час розрахунку норми тривалості робочого часу для цієї категорії працівників на рік, врахуйте, що у них скорочена тривалість робочого часу згідно зі ст. 51 КЗпП (тобто та норма годин, яка буде обчислена для 40-годинного робочого тижня, не підходить для лікарів. Потрібно порахувати ще одну норму робочого часу саме з урахуванням скороченої тривалості). Рахуйте, по аналогії, як це робили колись фахівці Мінсоцполітики в своїх рекомендаціях. 

Дивіться таблицю тут>>

3) Також, зверніть увагу, графік – це план, а табель це факт. Не завжди табель буде відповідати графіку.

Ми писали тут>>