Добові за відрядження у вихідні дні

Відповідно до ст. 121 КЗпП, працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: 

• добові за час перебування у відрядженні;
• вартість проїзду до місця призначення і назад;
• витрати по найму жилого приміщення.

Розглянемо, як здійснити оплату за вихід на роботу за місцем відрядження

Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Надалі все залежить від того, чи фактично працював працівник у вихідні дні у відрядженні, чи ні. У випадку, що розглядається, працівники працювали у відрядженні у вихідні дні, тобто виконували завдання, поставлені їм у відрядженні.

Питання оплати за роботу у вихідний день насамперед регулюється ст. 72 КЗпП, де зазначено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі, яка обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП.

Якщо прийняте рішення і керівником зафіксоване в наказі, що за роботу у вихідний день під час відрядження надається інший день відпочинку, то такий день відпочинку не підлягатиме оплаті. А ось фактично відпрацьовані працівником години у вихідний день у відрядженні оплачуються як звичайний день у відрядженні. 

Крім того, така ситуація має бути врегульована Положенням про відрядження або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Якщо в наказі не зазначено про оплату днів чи надання іншого дня відпочинку за час роботи працівника у вихідний день у відрядженні, тобто не врегулювано питання перебування працівників у відрядженні та в який спосіб вони будуть виконувати гарантії, встановлені в ст. 107 та ст. 121 КЗпП, то за всі дні без виключень, вказані в наказі про відрядження, їм належить виплата, не нижча їх середньої заробітку, тобто оплата проводиться за вимогою ч. 4 ст. 121 КЗпП.

Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку №100).

Одночасно із зарплатою виплачуються і добові на загальних підставах. Добові за суботу та неділю при цьому виплачуються також на загальних підставах.

Розглянемо які документи потрібно, аби підтвердити факт перебування на роботі

Окрім вищезазначеного наказу, потрібні документи, що підтверджують перебування працівника у відрядженні, перелік яких визначений пп. 170.9.1 ПКУ.

Відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ, до підтвердних документів здійснення витрат у відрядженні належать, зокрема:

• транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
• документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
• документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
• документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
• інші документи, що засвідчують вартість витрат.

Також за потреби можна скласти для працівників завдання на відрядження — він необов’язковий документ, адже мету відрядження зазначають у наказі на відрядження, але якщо є необхідність деталізації завдання, то радимо його скласти. Затверджує завдання безпосередньо директор підприємства.

При поверненні з відрядження працівникам доречно скласти звіт про виконану роботу у відрядженні. Це теж необов’язковий документ, але його наявність допоможе підсумувати виконану роботу у відрядженні. Він складається у довільній формі з розкриттям обсягу виконаної роботи у відрядженні.