Компенсація відпустки при неповному робочому дні за відсутності розрахункового періоду

Згідно з ст. 56 КЗпП, за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цьому  випадку провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відпустка без збереження зарплати у розрахунку компенсації відпустки

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, час перебування у відпустці без збереження зарплати зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку.

Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою і такою, що перебуває в трудових відносинах, тож така відпустка включається до трудового (загального) стажу.

Тому під час обчислення днів компенсації період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати, наданий на підставі ч. 3 ст. 12 Закону №2136, не потрібно вилучати, бо вона входить до стажу роботи.

Період відпустки без збереження зарплати, наданий на підставі ч. 4 ст. 12 Закону №2136, має певні винятки щодо підрахунку днів компенсації та права на стаж роботи.

Детально про це ми писали тут.

Проте під час розрахунку середньої зарплати всі дні відпустки без збереження заробітної плати підлягають виключенню із розрахункового періоду.

Розрахунок компенсації

Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Розрахунковим періодом для обчислення компенсації працівнику, який звільняється у грудні 2023 року, буде січень 2023 – листопад 2023 р. 

Крім того, під час розрахунку середньої зарплати входить час, коли працівникові надавалася відпустка без збереження заробітної плати (ст. 12 Закону №2136 та ст. 26 Закону про відпустки), який підлягає виключенню з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100).

У даному випадку працівник працював на умовах неповного робочого часу та весь розрахунковий період, що припав для обчислення компенсації, перебував у відпустці без збереження зарплати. Тому потрібно для обчислення компенсації скористатися абз. 4 п. 4 Порядку №100, де зазначено, що у разі, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати та у якого укладено трудовий договір на умовах неповного робочого часу, то розрахунок слід проводити з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Крім того, з розрахункового періоду виключаються або не виключаються святкові та неробочі дні. Це залежить від того, чи перейшов роботодавець на виконання норм Закону №2136. Якщо перейшов, то святкові і неробочі дні, починаючи з 24 березня 2022 р., з розрахункового періоду не виключаються. Якщо роботодавець вирішив дотримуватися старих правил за КЗпП, тоді із розрахунку відпускних потрібно виключити ще й святкові дні.

Нагадаємо, що згідно з Законом №2136 і до закінчення воєнного стану роботодавцю надано право (а не обов’язок) працювати у святкові та неробочі дні. Про це ми писали тут.

Приклад

Працівник звільняться у грудні 2023 р. Працював у режимі неповного робочого дня (0,25 ставки). У розрахунковому періоді (січень 2023 р. — листопад 2023 р.) перебував у відпустці без збереження зарплати. Підприємство працює без святкових днів під час воєнного стану. Припустимо, що у працівника 30 к.д. невикористаної відпустки на момент звільнення.

МЗП на час розрахунку – 6700,00 грн. Середня проведена з МЗП пропорційно відпрацьованому часу – 1675,00 грн (6700,00 грн х 0,25).

• Умовний дохід: 18425,00 грн (1675,00 грн х 11 міс);
• Середня зарплата:  55,16 грн (18425,00 грн : 334 к.д.);
• Сума компенсації: 1654,80 грн (55,16 грн х 30 к.д.).