Призупинення дії трудового договору з мобілізованим працівником

Чи можливо призупинити дію трудового договору з мобілізованим працівником, якщо підприємство не має коштів на виплату середнього заробітку? 

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором (ст. 13 Закону №2136).

Частина 3 ст. 119 КЗпП передбачає гарантії мобілізованим працівникам, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення у вигляді збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві на якому вони працювали на час призову.

Тобто, призупинити дію трудового договору можна тільки з працівником, якого підприємство під час воєнного стану не може забезпечити роботою. Від так, незалежно від припинення дії трудових договорів, мобілізованим працівникам слід виплачувати середній заробіток в повному обсязі, оскільки державою передбачено збереження наданих ст. 119 КЗпП гарантій.

Тому те, що підприємство призупинило дію трудових договорів працівникам через неможливість працювати, для мобілізованих не має значення. Мобілізовані працівники й надалі мають право на середній заробіток, а роботодавець зобов’язаний його виплачувати.

Про відповідальність за невиплату середньої зарплати мобілізованим працівникам під час війни ми писали тут.

Чи є якісь інші варіанти, як не виплачувати заробітну плату за відсутності грошових коштів на рахунку?

Працівники можуть написати заяви на відпустки без збереження зарплати:

1. скориставшись продовженим карантину до 31 травня 2022 року включно. Це передбачено ст. 84 КЗпП, ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, а сам карантин продовжено Постановою від 23.02.2022 р. №229 Кабінет Міністрів України вніс зміни, зокрема, до постанови КМУ від 09.12.2020 р. №1236;

2. або воєнним станом. Це передбачено ч. 3 ст. 12 Закону №2136, в якій зазначено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.