Роз’їзний характер роботи для водія екскаватора

Оскільки підприємство надає послуги екскаватора з водієм за КВЕД 43.12 «підготовчі роботи на будівельному майданчику», то організувати роботу водія можна так:

1. Якщо водій один і він направлятиметься на об’єкт будівництва, наприклад на декілька місяців чи до завершення об’єкта будівництва  з двома-трьома вихідними днями (в які він повертається додому), тоді доречно оформляти відрядження.   

При розрахунку відрядження приватним підприємствам не заборонено користуватися Інструкцією №59 та Положенням №98, які розроблені для бюджетних установ.

Відповідно до п. 1 розділу І Інструкції №59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи та організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Тобто, поїздка працівника пов’язана з роботою в  іншому місці, вважається відрядженням.

Абзацом 1 п. 6 Постанови №98 зазначено, що строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів.

Крім того, абз. 2 п. 6  Постанови №98 також передбачено строк відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт і який не повинен перевищувати строк будівництва об'єктів.

Тобто, водію екскаватора, направленого у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюватиметься відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, при цьому розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку, що гарантовано ч. 4 ст. 121 КЗпП.

Статтею 121 КЗпП також встановлено гарантії і компенсації працівникам, які перебувають у службових відрядженнях. І так, відряджені працівники мають право на:

• відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями;
• виплату добових за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення;
• збереження протягом усього часу відрядження місця роботи (посади).

Отже, щоб розрахувати суму, яку належить виплатити працівнику за час відрядження, необхідно розрахувати і порівняти дві величини:

1) середньоденну зарплату;

2) денну заробітну плату, розраховану виходячи з тарифної ставки (окладу) працівника, за місяць, у якому він перебував у відрядженні.

Тому, якщо колективним договором обумовлена така оплата праці працівникам, і який не містить інших особливостей щодо оплати праці, то при розрахунку середньої заробітної плати потрібно користуватися Порядком №100.

Відповідно до п. 2 Порядку №100 у  всіх  інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2  календарні  місяці  роботи, що передують події, з якою пов'язана  відповідна  виплата. 

2. Якщо ж на об’єкті будівництва на екскаваторі буде працювати два водія, то можна встановити підсумований облік робочого часу. Про це ми писали тут.

3. Про впровадження роз’їзного характеру роботи ми писали тут. Тож впровадження водієві роз’їздного характеру роботи не звільнятиме роботодавця від оплати йому роботи у вихідні та святкові дні.

На сьогодні існує три види обліку робочого часу: щоденний (ст. 50 КЗпП), щотижневий (ст. 51 КЗпП) та підсумований (ст. 61 КЗпП).

Щоденний облік застосовується в тому разі, коли працівник має однакову тривалість добової роботи.

Щотижневий облік використовується, коли тривалість щоденної роботи не може бути неоднаковою, але протягом тиждень працівник реалізує встановлену норму робочого часу — 24, 36 год. тощо, але не більше 40 год.

Підсумований облік робочого часу допускається на безперервно діючих підприємствах, а також при виконанні окремих видів робіт, де за умовами виробництва не може додержуватися встановлена для певної категорії працівників стабільна щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

Для обліку робочого часу водіїв, як і для інших працівників підприємства застосовується Табель обліку використання робочого часу. Табель відкривається першого числа кожного місяця і передається в бухгалтерію двічі на місяць для розрахунків за першу половину місяця (аванс) та розрахунку заробітної плати за місяць. Після закінчення місяця за Табелем підраховують загальну кількість надурочних і нічних годин, вихідних і святкових днів. Визначають загальну кількість днів та годин неявок на роботу.

Під час запровадження підсумованого обліку робочого часу розробляються графіки роботи, за якими тривалість роботи протягом тижня не може перевищувати встановлену законодавством норму (40 годин на тиждень). Тривалість роботи протягом встановленого облікового періоду має відповідати тривалості роботи за цей же період у працівників з 5-денним робочим тижнем. Отже, ведення табелю обліку використання  робочого часу є обов’язковим для всіх.

Неведення табеля – порушення трудового законодавства про працю України, зокрема норм ч. 2 ст. 10 Закону про оплату праці.

Щодо запитання куди сплачувати податки з зарплати працівника, зазначимо, що незалежно від того, яку оплату праці роботодавець встановить водію екскаватора, податки із зарплати потрібно сплачувати за основним місцезнаходженням роботодавця.