Засновник-директор за строковим трудовим договором: чи можливо?

Трудові договори із сезонними працівниками є строковими трудовими договорами, оскільки такі договори укладаються (ст. 23 КЗпП):

 на період виконання певної роботи;

 на визначений термін, що встановлюється за згодою сторін.

Прийняття працівників на роботу за строковим трудовим договором, відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗЗпП, можливе лише у тих випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням:

 характеру роботи або умов її виконання;

 інтересів працівника;

 в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З зазначеного зрозуміло, що за строковим трудовим договором можна залучати працівників для виконання сезонних робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону №2275 виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. 

Пунктом 4 ст. 65 ГКУ у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Тобо передбачено укладання контракту, який є однією з форм строкового трудового договору, з визначенням строку найму, права, обов’язків і відповідальності, виключно з керівником найманою особою.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (п. 2 ст. 65 ГКУ).

У ч. 1 ст. 42 Закону №2275 та ч. 3 ст. 65 ГКУ сказано, що члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства є посадовими особами. 

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КзпП контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Тому такий контракт укладається у письмовій формі (ст. 24 КЗпП). 

Також з директором можна укладати й звичайні трудові договори, не в контрактній формі (сукупність протоколу рішення власників та наказу про прийняття на роботу). 

Таким чином, засновник, як найманий працівник директор укладає контракт, як альтернативу строковому договору, оскільки директор є посадовою особою. 

До речі, в таких випадках, звільнення відбувається як з підстав, передбачених контрактом, так з інших підстав, передбачених статтями 36, 39-41 КЗпП.

Засновник призначає та звільняє себе з посади директора за рішенням засновника. 

Таким чином, законодавство не забороняє засновнику самостійно керувати підприємством, а не тільки через найману особу. 

Отже, директор, який є одночасно є засновником, може просто здійснювати управлінські функції або найманим працівником (з ним укладається контракт (або трудовий договір), нараховується зарплата тощо). 

Щоб після звільнення з посади директора засновник міг підписувати звітність та інші документи, це потрібно відповідно оформити. Єдиний засновник на зборах приймає рішення, що по закінченню контракту він як наймана особа звільняється та покладає на себе управлінські функції підприємством (при цьому трудовий договір не укладається, зарплата не виплачується).

У рішенні одноосібного власника та статуті підприємства обов’язково має бути вказано, що:

 керівник може діяти від імені підприємства без довіреності,

 із керівником не укладається трудовий договір,

 керівник не отримує винагороди за виконання своїх обов’язків.

Якщо таких положень у статуті підприємства немає, слід внести зміни до нього рішенням засновника, оформленим протоколом, та подати зміни до державного реєстратора.

Це потрібно зробити для того, щоб було зрозуміло, що засновник (а не наймана особа) може, відповідно до: 

 ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік вести бухоблік, а отже, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність;

 п. 48.5.1 ПКУ може підписувати податкову декларацію.