Оплата праці за умов неповного робочого часу

Відповідно до ст. 56 КЗпП, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. 

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників

Тож, зверніть увагу. В попередньому абзаці мова йде про проплату пропорційно відпрацьованому часу, а не про пропорційно відпрацьовані години.

На сьогодні є декілька роз’яснень від фахівців Мінекономіки та Мінсоцполітики.

У листі Мінекономіки №3511-06/45065-09, зазначається таке:

«Як зазначено у вашому листі, працівнику встановлено оклад за місяць при визначеному для нього режимі робочого часу 4 години на день при п’ятиденному робочому тижні. Отже, за умови виконання працівником зазначених норм робочого часу, йому має виплачуватись відповідний встановлений йому оклад».

У листі Мінекономіки від 18.02.2020 р. №3511-06/10282-07, зазначено таке: «У випадку, якщо працівники відповідно до статті 56 КЗпП працюють на умовах неповного робочого часу, то оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу, або залежно від виробітку.

Тобто обчислення заробітної плати залежить від умов укладеного трудового договору. Тому працівникові, який згідно з трудовим договором працює на умовах частини місячного посадового окладу (0,25 ставки, 0,5 ставки, 0,75 ставки тощо), у разі відпрацювання ним всіх робочих днів і годин, передбачених індивідуальним графіком роботи, розрахованим з урахуванням вимог ст. 50–53, 67 та 73 КЗпП, заробітна плата має обчислюватися шляхом множення місячного посадового окладу за повною посадою на частину окладу, яку займає працівник за цією посадою».

Аналогічну думку було виголошено у листі Держпраці від 03.02.2020 р. №765/3.1/3.1-20.

Таким чином, як слідує з листів Міністерств, з чим погоджується автор консультації, оплату праці за неповної зайнятості у разі оплата праці має бути запроваджена так:

1) при місячній оплаті праці — працівнику здійснюють оплату в розмірі частини окладу (0,25, 0,5, 0,75 тощо) згідно зі штатним розписом;

2) при поденній оплаті —  працівнику здійснюють оплату в розмірі частини денної тарифної ставки (0,25, 0,5, 0,75 тощо) згідно зі штатним розписом;

3) при погодинній оплаті — що працівника приймають з годинною тарифною ставкою згідно зі штатним розписом;

4) при відрядній оплаті праці — що працівника приймають на роботу з оплатою за відрядними розцінками та виконаною нормою праці (часу).

А тепер окреслимо, як платити зарплату працівнику, якщо він працює неповну зайнятість і у йому встановлено посадовий оклад.

Розглянемо, основні тези та нюанси: 

• Кратна ставка — це частина окладу (ставки), яку працівник отримає, якщо відпрацює певну кількість робочого часу;
• Неправильно говорити про кратну ставку (оклад) для працівника на погодинній або відрядній оплаті праці;
• Неправильно встановлювати «0,5 окладу», а проводити оплату пропорційно відпрацьованим годинам.

Коли говоримо про «кратність» ставки мається на увазі наступне:

• 0,5 ставки = 20 годин/40 годин;
• 0,25 ставки = 10 годин/40 годин;
• 0,75 ставки = 30 годин/40 годин;
• 0,1 ставки = 4 години/40 годин.

Відобразимо на прикладах

Приклад 1.Працівника прийнято на роботу з 01.03.2020 р. з окладом 10000,00 грн та режимом роботи — неповний робочий день (4 години). Нормальна тривалість роботи — 8 годин на день (5-денка з двома вихідними в суботу та неділю).

Працівник працюватиме 20 годин на тиждень при нормальній тривалості 40 годин. Визначимо розмір частки. Частка = 20 : 40 = 0,5.

Оскільки в березні 2020 року працівник відпрацював усі дні за графіком роботи, його зарплата за цей місяць становитиме: 10000,00 × 0,5 = 5000,00 (грн).

Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що працівника прийнято на роботу 16.03.2020 р., тобто фактично відпрацьовано 12 р. дн. Загальна кількість робочих днів за графіком — 21.

Розмір зарплати працівника за березень 2020 року становитиме: (10000,00 × 0,5 : 21) × 12 = 2857 (грн).