Статтею 61 КЗпП передбачено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для такої категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин (ст. 50 і 51 КЗпП).
Міністерством праці та соціальної політики України було розроблено і наказом від 19.04.2006 р. №138 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (далі - Методичні рекомендації).
Пунктом 7 Методичних рекомендацій визначено, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (ч. 1 статті 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП).
Зазначені положення ст. 59 КЗпП вимагають пояснень. Так, якщо працівники працюють у дві зміни по 12 годин кожна, то про які перерви йдеться в ст. 59 КЗпП: про перерви між однаковими змінами працівника I і I (II і II) або про перерву, яка виникає у працівника при переході з I у II зміну?
Відповідь на це запитання надана в Науково-практичному коментарі до ст. 59 КЗпП від 01.10.2007 р. Авторський колектив коментаря зазначає, що в ст. 59 КЗпП йдеться про перерву, яка виникає під час переходу працівника з однієї зміни в іншу (тобто з I у II зміну).
Наприклад, працівник працював 5 днів у І зміні, тривалість якої становила 10 годин (включаючи і час перерви на обід). Тоді роботодавцеві графік змінності треба скласти так, щоб до роботи в ІІ зміні він приступив не раніше ніж через 20 годин (10 годин х 2).
Проте не можемо не попередити, що часто інспектори праці неправильно трактують положення ст. 59 КЗпП, наполягаючи при перевірці, що в цій нормі йдеться про перерву між однаковими змінами працівника I і I (II і II). Більш того, положення ст. 59 КЗпП вони намагаються «притягнути» і для випадків роботи за графіком виходу на роботу, а не за графіком змінності. У підсумку підприємства, які складають графіки таким чином, що працівники у них працюють декілька днів на тиждень підряд, наприклад, по 10–12 годин, а потім відпочивають, отримують від Держпраці штрафи за недотримання ст. 59 КЗпП.
Якщо виходити з «такої» логіки, то режим роботи 40 годин на тиждень з двома вихідними порушує трудове законодавство, а саме положення ст. 59 КЗпП. Адже перерва в роботі між виходами на роботу становить 15 годин (24 години – 8 робочих годин – 1 година перерви на обід), що менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід), яка становить 18 годин (9 х 2).
За умовами запитання, працівники працюють з дотриманням вимог трудового законодавства (перерва між змінами становить 60 годин при нормі 24), а тому підстав для накладання штрафних санкцій з боку Держпраці немає.
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням; вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 43 грн на місяць.
Дякуємо за розуміння.
Коментарі: 2