Обмеження роботи за сумісництвом може бути встановлено:
- законодавством
- угодою сторін (трудовим договором може бути передбачено, зокрема, такий пункт: працівник приймає на себе зобов’язання — не укладати трудові договори за сумісництвом) (ч. 2 ст. 21 КЗпП).
- колективним договором ;
Кому заборонено працювати за сумісництвом згідно з законодавством розглянемо у таблиці.
|
Норма законодавства |
Працівники, яким заборонено працювати за сумісництвом |
1 |
уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (зокрема, державні службовці, народні депутати, професійні судді), за винятком викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту |
|
2 |
керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники, за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності |
|
3 |
нотаріуси, помічники нотаріусів, окрім викладацької, наукової і творчої діяльності |
|
4 |
адвокати, помічники адвокатів на посадах осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №1700 |
|
5 |
завідувач аптечного закладу |
|
6 |
завідувач аптечного складу (бази) |
Отже, у таблиці наведено вичерпний перелік осіб, кому не можна працювати за сумісництвом згідно з законодавством.
Якщо про фахівця з публічних закупівель, яка є уповноваженою особою не зазначено у жодному з нормативних документів щодо заборон роботи за сумісництвом, значить такій особі дозволено працювати за сумісництвом, якщо інше не зазначено в колдоговорі и угодою сторін.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити