Згідно зі ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
Відповідно до підсумованого обліку робочого часу, робота для такої категорії працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі (Методрекомендації №138).
Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 КЗпП, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (ч. 1 ст. 59 КЗпП), щоб тривалість щотижневого безперервного відпочинку не була меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП).
Норма тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні на 2020 рік, рекомендована листом Мінсоцполітики від 29.07.2019 р. №1133/0/206-19.
Робочим часом вважається встановлений законом або на його підставі угодою сторін час, протягом якого працівники згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку повинні виконувати за трудовим договором свої трудові обов'язки.
Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства, який охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць, але в окремих випадках може бути — квартал, півріччя, рік тощо (п. 6 Методрекомендацій №138).
Чим триваліший такий період, тим легше компенсувати недопрацьовані в одному місяці години переробітком в іншому місяці.
Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період.
Однак визначається такий час тільки наприкінці облікового періоду!
Таким чином, оскільки на підприємстві встановлений обліковий період рік, то для визначення наднормових потрібно взяти відпрацьовану норму робочого часу за п’ятиденним робочим тижнем за рік відняти фактичну кількість відпрацьованого часу за рік.
Якщо в результаті виявиться відпрацьований понад норму час (визначений наприкінці цього облікового періоду), то він оплачується як надурочні години у подвійному розмірі годинної ставки (ст.106 КЗпП).
Відповідно до цієї статті, робота в надурочний час повинна бути компенсована тільки в грошовій формі. Аналогічна думка зазначена у листах Мінсоцполітики від 04.03.2019 р. №248/0/206-19 та від 05.03.2019 р. №259/0-206-19.
Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
При цьому слід зазначити, що при визначенні надурочних годин необхідно враховувати, що години, які були працівником відпрацьовані у святковий і неробочий день згідно з його графіком роботи не потрібно виключати із розрахунку, оскільки це був звичайний робочий день згідно з графіком виходу на роботу.
Якщо працівник залучався до роботи у святковий день, у свій вихідний день (тобто за межами свого робочого часу), то ці години виключаються із розрахунку надурочних годин, оскільки вони вже оплачені у подвійному розмірі. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП).
Звертаємо увагу, що при підсумованому обліку робочого часу не є надурочною робота понад норму робочого часу в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, якщо зберігається загальна норма робочого часу за обліковий період.
Крім того, до закінчення облікового періоду слід пам’ятати, що надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячне число годин за обліковий період, яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, встановленої з дотриманням вимог ст. 50, 51 та 53 КЗпП.
Середньомісячна кількість годин за обліковий період розраховується шляхом ділення норми тривалості робочого часу за обліковий період, на кількість місяців в обліковому періоді.
Нагадаємо, що доплата за роботу в нічний час проводиться за підсумками кожного місяця незалежно від облікового періоду.
У листі Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. №1537/0/102-17 зазначено, щоб оплатити роботу вночі потрібно розрахувати годинну ставку. Для цього місячну тарифну ставку (оклад) ділять на норму годин, визначену графіком роботи у відповідному місяці.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити