Керуючись нормами Методрекомендацій №138, обліковий період за підсумованим обліком робочого часу установлюється в колективному договорі підприємства (а за умов його відсутності – наказом керівника). Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку.
Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди – декада (10 календарних днів), квартал, рік.
Якщо водій цілий місяць перебуває у відрядженні, то згідно з ст. 121 КЗпП він має право на добові, на оплату проїзду до місця відрядження і назад, на оплату проживання під час відрядження і заробітну плату на рівні, не нижче середнього заробітку.
Взагалі при підсумованому обліку робочого часу робота працівників оплачується за годинною ставкою залежно від відпрацьованих годин в місяці. При цьому на встановлену норму годин на місяць може встановлюватися оклад, а оплата годин понад норму вираховується в годинах і є надурочними (ст. 106 КЗпП та п. 10 Методрекомендацій №138), або роботою в нічний час (ст. 108 КЗпП).
КЗпП не містить норм щодо вечірнього часу. Доплата за роботу у вечірній час визначена Генеральними і галузевими (регіональними) угодами. Так, Генеральною угодою передбачена доплата за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі в розмірі 20% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, оскільки підсумований облік робочого часу ведеться в годинах, при оплаті відрядження слід використовувати середньогодинну і годинну зарплату.
При цьому, потрібно враховувати виплати, які включаються у розрахунок середньої заробітної плати (п. 3 Порядку №100) та виплати, які не враховуються при її розрахунку (п. 4 Порядку №100).
У п. 3 Порядку №100 зазначено, що при обчисленні середньої заробітної плати включаються основна заробітна плата і доплати, зокрема, за надурочну роботу та роботу в нічний час. І жодного слова немає про доплату у вечірній час.
Тож при розрахунку середньогодинної заробітної плати при оплаті відрядження включаються лише зарплата та доплати за надурочну роботу та роботу в нічний час.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити