Абзацом 6 п. 2 Порядку № 100 передбачено, що час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Зазначена норма стосується, зокрема, випадків, коли працівникам надається відпустка без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку відповідно до ст. 25 та ст. 26 Закону №504.
Також п. 3 та п. 4 Порядку №100 передбачені виплати, які включаються та не включаються до розрахунку середньої зарплати.
Тобто до розрахунку компенсації за невикористану відпустку включається час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, відрядження, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю тощо).
Відповідно до п. 2 Порядку №100 для виплати компенсації за невикористані відпустки береться заробіток за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації. Якщо ж працівником пропрацьовано менше року, тоді для розрахунку компенсації беруть виплати за фактичний час роботи: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому виплачують компенсацію.
Таким чином, період перебування працівника у відпустці без збереження зарплати, а також вихідні дні, що припадають на цей період, виключається при обчисленні днів, за які виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити