На початку хочемо наголосити, що Інструкція №59 є обов’язковою для виконання лише для бюджетних підприємств. Госпрозрахункові підприємства застосовують власно розроблене Положення про відрядження. Однак, Інструкція №59 може використовуватись для складання власного Положення про відрядження довідково.
Згідно з п. 8 розд. І Інструкції №59, на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства, зокрема, з врахуванням вимог ст. 121 КЗпП.
Тобто, в цілому передбачено можливість, що працівник знаходиться у відрядженні у свій вихідний день, при цьому, такий день використовується працівником для відпочинку (якщо інше не передбачено умовами відрядження).
Своєю чергою, п. 7 Інструкції №59 передбачено, що днем прибуття працівника з відрядження є день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. У даному ж випадку таким днем є 24 число – відповідно на весь час оформлюється одне відрядження з 20.02 по 24.02.
Якщо у вихідні дні працівником робота не виконувалась і він відпочивав – заробітна плата не нараховується, не зважаючи на те, що в ці дні він перебував у відрядженні. Проте відповідно до ст. 121 КЗпП працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються, зокрема, добові за час перебування у відрядженні. Тобто, добові виплачуються працівникові за кожен день перебування у відрядженні (а період перебування визначається за наказом про відрядження і документами, що підтверджують факт поїздки туди й назад), і за робочі, і за вихідні, святкові, неробочі дні. Більш того, як роз'яснював цю норму КЗпП Мінфін у листі від 12.10.2009 р. №31-18030-07-21/27231, право на отримання добових зберігається за працівником і за ті дні, коли він виїхав до місця відрядження і коли повернувся назад до місця роботи, незважаючи на те, що він мав можливість цього дня працювати на своєму робочому місці.
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами.
Що ж до того, яким чином оплачувати дні відрядження (за тарифами по Україні чи за кордоном) вважаємо, що підприємство має керуватись інформацією, що зазначена у Положенні про відрядження.
Пункт 16.2 розділу ІІІ Інструкції №59 каже, що добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах затверджених сум, зокрема:
а) за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, - за нормами, що встановлені для держави, до якої відряджено працівника;
б) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.
Таким чином підприємство самостійно вирішує (на підставі положення про відрядження), яким чином оплачувати добові за дні відрядження у разі, якщо протягом дня працівник перетинає кордон, а потім повертається за кордон (наприклад, в залежності від місця ночівлі або від часу проведеного на території України/за кордоном протягом такої доби).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити