Питання щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та осіб передпенсійного віку (та загалом квоти на працевлаштування окремих категорій) громадян регулюються різними законодавчими актами і, відповідно, мають різну обов’язковість та наслідки за невиконання. Тож розглянемо це у двох частинах.
Працевлаштування осіб з інвалідністю
Спочатку розглянемо порядок обов’язкової наявності на підприємстві особи з інвалідністю для підприємств з особовим складом більше 8 осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875 для підприємств встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.
Роботодавець, у якого кількість працюючих осіб збільшилась до 8 протягом року, зобов’язаний зареєструватись у відділені Фонду соціального захисту інвалідів за місцем держреєстрації до 1 лютого, що настає за роком створення чи збільшення кількості працюючих.
Таким чином, якщо кількість працівників на підприємстві зросла до 8-ми у 2019 році, то зареєструватися у Фонді необхідно до 1 лютого 2020 року. Для цього підприємство подає до Фонду такі документи:
- Заяву, затверджену Наказом №98;
- виписку або витяг із ЄДР.
Подати документи для реєстрації наразі можливо або особисто до Фонду або шляхом надсилання поштового відправлення. Датою реєстрації у Фонді вважається дата подання документів.
Окрім цього, за звітний період, в якому підприємство досягнуло кількості працівників у розмірі 8 осіб, воно зобов’язане до 1 березня року наступного за звітним подати звіт за формою №10-ПІ до Фонду, у якому воно було зареєстровано. Про заповнення звіту ми писали у нашій аналітиці.
При цьому звертаємо увагу, що для обрахунку нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю розраховується виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників. Якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік роботи підприємства становить сім осіб, підприємство не підпадає під зазначену норму Закону №875. Про те, як правильно розрахувати середньооблікову кількість штатних працівників та норматив кількості робочих місць для осіб з інвалідністю, ми писали тут.
Також звертаємо увагу, що виконання нормативу робочих місць у зазначеній кількості вважається працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. При цьому, немає значення режим роботи такого працівника: повний робочий час чи неповний робочий час.
Якщо за результатом подання звіту виявиться, що підприємство за звітний рік не виконало норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, воно повинно до 15 квітня року наступного за звітним розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції.
Про штрафи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю ми писали тут.
Квоти на працевлаштування окремих категорій громадян
А тепер розглянемо питання щодо працевлаштування інших окремих категорій громадян.
Так, квоти з працевлаштування певних категорій населення встановлені ст. 14 Закону про зайнятість. При цьому, до таких окремих категорій громадян належать не тільки особи передпенсійного віку, але й інші особи, перелік яких ми наводили тут.
Підприємства, установи, організації з чисельністю штатних працівників від 8 осіб зобов’язані подавати Інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за формою, що затверджена Наказом №1763. Така інформація подається до 1 лютого року наступного за звітним роком до Держслужби зайнятості. Оскільки підприємство досягло вказаної кількості працюючих осіб у 2019 році, то таку інформацію необхідно подати за 2019 рік до 1 лютого 2020 року.
Звертаємо увагу! За неподання (несвоєчасне подання) цього звіту (на відміну від звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю) штрафні санкції не встановлено! Також не встановлено відповідальність за помилки у ньому.
При цьому, згідно зі ст. 53 Закону про зайнятість у разі невиконання роботодавцем протягом звітного року встановленої квоти для працевлаштування з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (на сьогодні - це 8346 грн).
Тобто штрафні санкції нараховуються не за факт невиконання підприємством встановлених квот, а за факт необґрунтованої відмови у працевлаштування осіб категорій, яким встановлено квоти у працевлаштуванні, тобто за конкретну дію.
Отже, штраф буде, якщо роботодавець не візьме на роботу «квотника» за направленням, і не зазначить у корінці такого направлення поважну причину для цього, яка відповідає дійсності (наприклад, що вакансія вже закрита на момент звернення, що «квотник» не пройшов конкурс на цю посаду або сам відмовився за нею працювати після переговорів із потенційним роботодавцем тощо).
Про те, як заповнювати Інформацію про квоти, ми писали тут. Також питання встановлених квот було розглянуто тут.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись