Чи можна працювати на підприємстві та одночасно надавати йому послуги як ФОП?

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик госпдіяльність у цілях досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку (ст. 42, 55 ГКУ). Підприємець сам приймає рішення, яким видом діяльності йому займатися, коли починати або припиняти таку діяльність.

Відповідно до ст. 2 КЗпП, право громадян України на працю гарантується державою. Право на працю можна реалізувати, уклавши трудовий договір із роботодавцем – юрособою або підприємцем.

Реєстрація особи підприємцем не позбавляє її права працювати за трудовим договором на підприємствах будь-якої форми власності або у підприємця і, аналогічно, якщо працівник підприємства одночасно є ФОПом – він може виконувати роботи для цього ж підприємства як ФОП. Втім, тут є одне «але».

Відповідно до пп. 14.1.226 ПКУ самозайнята особа – це платник податку, що є фізособою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, якщо така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Втім ПКУ не регламентує трудових відносин, а лише регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Тому на питання у підкатегорії 104.01 ресурсу «ЗІР»: «Чи має право ФОП (самозайнята особа) бути одночасно найманим працівником відповідно до ПКУ?» податківці просять звернутися до Мінсоцполітики, адже це питання трудових відносин.

Мінсоцполітики мовчить, втім ще у 2011 році Держкомпідприємництво в своєму листі від 03.02.2011 р. №999 зауважило, що фізособа-підприємець може бути найманим працівником за умови, якщо його підприємницька діяльність не пов’язана з виконанням посадових обов’язків як працівника підприємства та здійснюється у вільний від цих обов’язків час. Про це та про можливість праці ФОП на підприємстві як за основним, так і неосновним місцем, читайте тут>> 

З огляду на вищесказане, на практиці склалася така позиція: особа, яка є найманим працівником на підприємстві й одночасно зареєстрована підприємцем, не може надавати послуги як ФОП такому підприємству, якщо вони пов’язані з її трудовими обов’язками. Тож ФОП не може виконувати ті ж роботи для цього підприємства, які він виконує як штатний працівник.

В іншому випадку такий ФОП не відповідає визначенню самозайнятої особи, а відтак, доходи його мають оподатковуватися як звичайної фізособи, а не як самозайнятої особи.

А ось що стосується самого СГ, то контролери можуть зняти витрати, адже фактично СГ сплачує за одну й туж роботу подвійну оплату: працівнику у вигляді зарплати та ФОП у вигляді оплати послуг.