Зарплата голові фермерського господарства: чи обов'язково виплачувати?

Згідно із ст. 1 Закону № 973, фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Саме тому фермерське господарство підлягає державній реєстрації або як юрособа, або фізособа - підприємець. 

Фермерське господарство, зареєстроване як юрособа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї (родинний зв’язок визначається відповідно до ст. 3 СКУ). 

Фермерське господарство без статусу юрособи організовується на основі діяльності фізособи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізособа - підприємець та члени її сім’ї. 

Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок. І, звісно, праця таких сторонніх громадян підлягає оплаті на підставі трудового договору (як зарплата) або цивільно-правового договору (як винагорода). А на що можуть претендувати голова та члени фермерського господарства? 

Голова фермерського господарства

Хто такий голова фермерського законодавства зазначено у ст. 4 Закону №973.

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об’єднаннями відповідно до закону.

Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Також він може письмово доручати виконання своїх обов’язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Трудові відносини у фермерському господарстві

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.

З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо).

Розмір оплати праці і тривалість щорічної відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки.

Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю (ст. 27 Закону №973).

Особливості праці членів ФГ

Фахівці Мінсоцполітики у листі від 14.06.2017 р. №306/0/22-17 зазначили, що, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 973, головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. А ч. 1 ст. 3 цього Закону встановлена заборона бути членами фермерського господарства особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). 

Тому, якщо головою фермерського господарства є його засновник або член, то вони не перебувають у трудових відносинах із фермерським господарством і не мають права на зарплату. 

Відповідно до ст. 27 Закону №973 трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю. 

Саме тому з членами фермерського господарства трудові договори не укладаються, а особливості їхньої праці регулюються статутом відповідного фермерського господарства. 

Але на відміну від найманих працівників засновник та члени фермерського господарства мають право на отримання (розподіл) прибутків, що виникають внаслідок діяльності цього господарства за умовами, визначеними Статутом або договором про створення сімейного фермерського господарства. 

Зазначимо, що ці особливості праці у фермерському господарстві впливають на порядок сплати ЄСВ. 

Особливості сплати ЄСВ головою фермерського господарства

Відповідно до п. 5 -1 ч. 1  ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ платники єдиного внеску, зазначені у пп. 4, 5 та 5 - 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства), зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – Статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства) (ч. 4 ст. 1 Закону №973).

Частиною 3 ст. 8 - 1 Закону № 973 передбачено, що головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа – підприємець. 

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу – підприємця в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.
     Голова фермерського господарства, зареєстрований як фізична особа – підприємець, зобов’язаний сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464, як для фізичних осіб – підприємців.

Водночас фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст. 1 Закону № 973).

Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, є членом такого господарства, про що зазначено в Статуті, та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, то він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник єдиного внеску відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 і сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464 для членів фермерського господарства. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464.
     У разі якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником єдиного внеску у розумінні п. 5 прим. частини першої ст.4 Закону № 2464.

Якщо головою фермерського господарства є його засновник або член, то вони не перебувають у трудових відносинах із фермерським господарством і не мають права на зарплату. 

Голова фермерського господарства, зареєстрований як фізична особа – підприємець, зобов’язаний сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464, як для фізичних осіб – підприємців.