Чи потрібно дисконтувати пільговий кредит?
Дисконтування — це приведення вартості майбутніх платежів до значення на теперішній момент. Тобто суть дисконтування полягає в тому, що реальна поточна (тобто теперішня) вартість грошових потоків відрізняється від їх номінальної вартості.
Оскільки кредит є довгостроковим, то питання із заборгованістю, яка вона довгострокова чи короткострокова, не виникає.
При цьому, якщо відсотки за позикою (кредитом) встановлено на рівні ринкових, то дисконтувати не треба. Адже фактично теперішня вартість кредиту відповідатиме номінальній.
Згідно з п. 7 Постанови №28, державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, зокрема, у вигляді часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами, що надаються суб’єктам підприємництва для реалізації мети, визначеної п. 4 Постанови №28.
Разом з цим, п. 8 Постанови №28 визначено, що процентна ставка за кредитом на строкову заборгованість суб’єкта підприємництва без урахування компенсації процентів (базова процентна ставка) визначається за формулою:
- для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії діючого бізнесу, - Індекс UIRD (три місяці) + 5 %;
- для суб’єкта підприємництва, що належить до категорії новоствореного бізнесу (стартап), - Індекс UIRD (три місяці) + 7 %;
- для кредитів, наданих з метою державної підтримки, визначеної пп. 3 п. 4 цього Порядку, до 31 березня 2021 р., - Індекс UIRD (три місяці) + 5%.
Водночас, відповідно до п. 13 Постанови №28 компенсація процентів надається Фондом суб’єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової процентної ставки до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної пп. 2 п. 4 Порядку №28, - на період строку дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов’язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни, а після їх скасування - до рівня 3 відсотків річних.
Така компенсація здійснюється фондом шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок умовного зберігання (ескроу), з якого банк списує компенсацію на часткове погашення відсотків.
Виходить, що за умовами договору кредит отримується під повну ставку відсотка яка передбачена банком, але частина нарахованих відсотків сплачується за рахунок Фонду і фактично є компенсацією такому платнику. Зокрема, на такий підхід вказує і бухгалтерський облік такої компенсації та нарахованих відсотків (який ми розглядали тут). А отже при порівнянні відсотків за таким кредитом та ринкової ставки слід використовувати фактичну ставку за договором без врахування подальшої компенсації таких нарахованих відсотків. І якщо ця ставка вже буде відрізнятись від ринкової, то здійснювати дисконтування слід на різницю.
З іншої сторони, варто звернути увагу, на безпосередньо саму суть дисконтування – приведення поточної вартості грошей, які отримано у кредит до номінальної. За П(С)БО 11, теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Тобто, можна сказати, що отримувачу кредиту в даному випадку необхідно привести теперішню вартість отриманих коштів до їх номінальної з врахування суми очікуваного відшкодування, а отже слід застосовувати фактичну ставку кредиту, яка діє для такого отримувач вже з врахування її пониження за рахунок компенсації від Фонду.
Нажаль, ані податківці, ані Мінфін не надавав конкретних роз’яснень щодо необхідності здійснювати дисконтування у такому випадку. Але ми все ж таки вважаємо, що оскільки первинними документами (кредитним договором) підтверджено повний розмір ставки кредиту за яким він надається підприємству (і яка фактично діяла б якщо підприємство порушить умови отримання компенсації від Фонду), то при визначенні необхідності дисконтувати отриманий кредит слід порівнювати саме цю, повну (а не «пільгову») ставку з розміром ринкової.
Якщо ж договором не зазначено повну ставку, а лише вказано «пільгову», то порівнювати слід буде саме таку пільгову ставку.
Яку суму потрібно дисконтувати?
Якщо підприємство все ж таки прийме рішення здійснювати дисконтування отриманого кредиту (або якщо повна ставка у договорі є нижчою за ринкову), то дисконтувати потрібно лише ту суму кредиту яка планується до повернення більше ніж через рік. Таким чином, дисконтуванню підлягатиме сума за вирахунком частини кредиту, яка має бути повернена через рік (навіть якщо фактично її не буде повернуто).
Коли проводити дисконтування?
Дисконтування необхідно проводити на дату балансу після визнання заборгованості (для «квартальника» це найближчою датою буде 31 жовтня) підприємство визнає дохід записом: Дт 505 Кт 733 на всю суму дисконту. Після цього протягом терміну повернення заборгованості підприємство визнає витрати у розмірі амортизації дисконту записами: Дт 952 Кт 505. У періоді, коли на дату балансу до строку погашення довгострокової заборгованості залишиться менше 12 місяців і довгострокові зобов’язання буде переведено до складу поточних (на рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»), амортизацію дисконту все одно продовжується! Останнім періодом нарахування амортизації дисконту є запланована дата погашення заборгованості.
Тобто повністю вся сума нарахованого дисконту повинна бути відображена у складі витрат протягом періоду повернення заборгованості.
Як визначити ставку дисконту?
В інформаційному повідомленні на сайті Мінфіну зазначено, що «…якщо підприємство регулярно, постійно користується позиками від фінансових та банківських установ, для ставки дисконту тільки за такими чи подібними позиками можливо брати відсоткову ставку, за якими отримуються такі позики цим підприємством. Про рівень ринкових ставок у певний період свідчать також статистичні дані банків оприлюднені на офіційному вебсайті Національного банку України…».
Таку статистичну інформацію можна подивитися на сайті НБУ тут – «Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту)».
За якою формулою розраховувати дисконт?
Порядок розрахунку дисконту, а також амортизації дисконту і відображення таких операцій в обліку ми детально розглядали у нашому аналітичному матеріалі.
Операція дисконтування при одноразовому платежі наприкінці строку зводиться до формули:
PV = FV / (1 + i)n
де:
- PV – теперішня вартість;
- FV – майбутня вартість (тобто сума коштів яку потрібно повернути в банк більше ніж через рік);
- і – ставка дисконтування (різницю між ринковою і фактичною ставкою);
- n – строк (число періодів).
Отже, різниця між теперішньою і майбутньою вартістю і буде доходом. Що ж до амортизації, то вона розраховується шляхом множенням ставки дисконту дисконтування на теперішню вартість заборгованості на дату балансу.
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити