Як встановити ставку дисконтування?

Про необхідність дисконтування довгострокової заборгованості зазначено в П(С)БО 10 і П(С)БО 11. Але процедура визначення ставки дисконту там не наведена.

Поряд з цим, відповідно до п. 14 П(С)БО 28, ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.

Отже, щоб встановити ставку дисконту для конкретної заборгованості, потрібно спершу взяти ставку відсотку для аналогічних активів.

Наприклад, у разі позики від нерезидента на 5 років потрібно найперше подивитися подібні позики від нерезидентів. Але, скоріш за все, підприємство не знайде інформації про такі ставки. Тому наступний варіант – подивитися ринкову ставку відсотку на можливі позики підприємства.

Такою можливою позикою може бути банківський кредит на 5 років у доларах США.

Наприклад, у Інформаційному повідомленні від 21.07.2020 р., яке розміщене на сайті Мінфіну (тут), зазначено, що «…підприємство може взяти позику (кредит) в конкретному банку і в такому випадку для визначення ставки дисконту можливо брати ставку кредиту в конкретному банку».

Таким чином, підприємство має звернутися до комерційних банків, в яких воно обслуговується, і отримати інформацію стосовно ставки за кредитом на 5 років у доларах США. Якщо банки надають такі кредити, то отримана від них інформація про ставку і буде базою для визначення ставки дисконту.

Якщо банки не надають таких кредитів, підприємство може скористатися іншою рекомендацією, наведеною у зазначеному вище Інформаційному повідомленні: «Про рівень ринкових ставок у певний період свідчать також статистичні дані банків оприлюднені на офіційному вебсайті Національного банку України.».

Отже, підприємство може поцікавитися статистикою банків, яка знаходиться на сайті НБУ тут. За цим посиланням скачуємо таблицю: «Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту)».

У таблиці наведені в тому числі середні ставки за довгостроковими кредитами в іноземній валюті, на різні дати. Наприклад, якщо кредит отримано 05.02.2021 року, середня ставка на цю дату складає 5,5%. Тож підприємство може взяти цю ставку для визначення ставки дисконту. Як бачимо, вона нижча за 6%, за якою підприємство отримує від нерезидента позику. А тому 6% можна вважати цілком ринковою ставкою.

В Інформаційному повідомленні наведені й інші методи визначення ставки, але тут ми їх не будемо розглядати.

Отже, нехай базову ставку відсотку для визначення ставки дисконту ми визначили. Але далі її потрібно відкоригувати на величину ризику. З приводу ризику в Інформаційному повідомленні зазначено: «Ставка дисконту може відрізнятися від ставки, яку підприємство взяло за основу для розрахунку, на розмір ризиків. Види, величина ризиків у кожному конкретному випадку різна і визначається із врахуванням розмірів підприємства, структури його капіталу, ринку діяльності, наявності конкуренції, рівня рентабельності та прогнозованості отримання прибутків. Серед ризиків, притаманних бізнесу у 2020 році є, зокрема, ризик, пов’язаний з впливом СOVID-19. Для того, щоб враховувати всі ці фактори, підприємство має постійно здійснювати фінансові розрахунки і мати відповідну інформацію.».

Тобто розрахунки ризику потрібно робити окремо. Хто і за якою методикою це зробить? Встановленої нормативними документами методики немає. Отже, розрахунки буде робити спеціаліст за однією з методик, які використовуються у світовій практиці. Це може бути або фінансист підприємства, або сторонній фахівець.

Але переважна більшість підприємств навряд чи робитиме такі розрахунки, тому ставку дисконту встановлять на рівні відповідної ставки за кредитом.