Валютний облік у ФОПа: надання приміщень в оренду нерезидентам за валюту

Перш за все нагадаємо, що бухоблік з використанням плану рахунків ведуть тільки юридичні особи. На ФОП не поширюються Закон про бухоблік, НП(С)БО та всі нормативні документи щодо бухобліку.

Для ФОПа з метою складання податкових декларацій платника єдиного податку важливо правильно визначити суму оподатковуваного доходу, отриманого у валюті. А саме, відповідно до пп. 292.5 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу. Тому дохід ФОПа для цілей оподаткування єдиним податком визначається виключно на дату отримання оплати в євро за офіційним курсом на цю дату.

ФОП не зобов’язаний формувати акти про оренду приміщень і взагалі не зобов’язаний нараховувати дохід в обліку раніше, ніж буде отримано оплату. ФОПи застосовують касовий метод обліку доходів та на них не поширюється принцип обліку доходів і витрат методом нарахування (ст. 4 Закону про бухоблік).

На нашу думку, у ФОПа також немає необхідності вести облік курсових різниць на рахунках бухобліку, адже ця інформація не має практичної користі для самого ФОПа та не використовується для цілей оподаткування.

Втім, якщо договором оренди передбачено періодичне надання актів орендарям, то звісно, що ФОП повинен виконувати ці умови договору і надавати такі акти. У якій валюті формувати акти – це вирішують виключно сторони договору на власний розсуд. Але проводити їх у себе в обліку так, як це роблять юридичні особи, ФОП не зобов’язаний.

Щодо включення в дохід єдинника курсових різниць податківці мають свою точку зору, яку ми коментували тут. Ця стаття написана для юридичної особи – платника ЄП за особливою ставкою 2%, але у ФОПів – платників ЄП облік буде такий самий. 

Якщо ФОП бажає вести облік нарахованих доходів та курсових різниць виключно для себе за правилами бухобліку з використанням плану рахунків, то можемо порадити таку схему обліку – див. таблицю. 

Таблиця

*) для спрощення прикладу показаний тільки один транзитний рахунок – 333. Для ФОП немає необхідності використовувати два транзитні рахунки 333 та 334, хоча за бажанням це можна робити;

**) тут показано формування оподатковуваного доходу платника ЄП так, як це бачать податківці (докладніше про це ми писали тут). У кінцевому підсумку за варіантом А (коли курс валюти зростає) у ФОПа формується сума доходу, що дорівнює сумі гривень, які він виручив від продажу валюти за комерційним курсом: 40300 + 200 + 700 = 41200 грн. Якщо не враховувати позицію податківців і не включати до доходу курсові різниці, то єдиний податок сплачується тільки з суми 40300 грн – на вартість валюти за офіційним курсом на дату її отримання від орендаря;

***) коли офіційний курс валюти падає, втрати від курсової різниці (650 грн) не зменшують оподатковуваний дохід ФОПа, а прибуток від продажу валюти (1050 грн) – збільшує. В кінцевому підсумку оподатковуваний дохід ФОПа при падаючому курсі включає тільки позитивні різниці: 39500 + 1050 = 40550 грн, що перевищує фактично отриману суму гривень на 650 грн – від’ємну різницю, яку не врахували у зменшення доходу. Це фіскальний підхід податківців до формування доходу платника ЄП. Якщо ФОП не погоджується з ними, він може не включати до доходу курсову різницю 1050 грн, а сплатити єдиний податок тільки з вартості отриманої валюти на дату її отримання – 39500 грн.