1. Постачання об’єкта фінлізингу. Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ постачанням товарів є фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг, відповідно до якого оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.
Отож передача майна у фінансовий лізинг, місце постачання яких розташоване на митній території України є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно у лізингодавця на момент передачі майна виникають зобов’язання з ПДВ.
Згідно пп. 187.6 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди у користування лізингоотримувачу.
Операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу відповідно до абз. 3 пп. 196.1.2 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Лізингові платежі складаються з:
- основного платежу (оподатковувана операція, про що навіть свідчить сума ПДВ у банківській виписці “у т.ч. ПДВ....”);
- процентів та комісій (неоподатковувана операція, банківська виписка містить “без ПДВ”).
Погашення частини вартості переданого майна або сплата лізингових платежів є другою подією, тому ПЗ і ПК під час оплати вже не виникають.
2. Ціна договору. Зважаючи на нестабільність та зміни курсів валюти українські СГ хочуть застерегти себе від певних втрат. На практиці доволі часто у договорах між контрагентами зустрічається прив’язка до курсу іноземної валюти. В оглядовому листі ВГСУ від 9.04.2013 р. №01-06/767/2013 у п. 10 повідомляється, що вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Згідно ст. 524 ЦКУ зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до ст. 533 ЦКУ грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за курсом НБУ відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором. Це дозволяє у договорі встановлювати власний порядок розрахунків на день платежу.
До укладання договору, зокрема розділу “Ціна і загальна вартість предмета лізингу та сума процентів та комісій” а також “Умови платежів “ слід відноситись дуже уважно.
У розділі “Ціна предмета лізингу і загальна вартість договору” потрібно визначити ціну та вказати розрахунок вартості предмета лізингу за формулою. При розрахунках ціни договору за формулою зазначається орієнтовна вартість договору на дату його укладення. Розділ “Умови платежів“ визначає валюту платежу - гривню, спосіб, порядок та строки розрахунків та виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.
Якщо у договорі зроблено цінове застереження - ціна встановлена у гривнях з прив'язкою до курсу іноземної валюти на дату оплати, у лізингодавця
та лізингоодержувача можуть виникати як додаткові доходи так і втрати. Цей момент потрібно врахувати ще до укладання договору. Але зміна ціни є окремою господарською операцією, яка потребує оформлення первинного документа.
3. Зміна курсу на дату оплати. У разі зростання курсу іноземної валюти на дату розрахунків лізингоотримувач повинен сплатити кредиторську заборгованість в більшій сумі ніж вказано у первинному документі - акті.
У лізингоотримувача:
1) одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно відображається як придбаний актив та зобов'язання: Дт 152 Кт 531 та
Дт 641/ПДВ Кт 531;
2) різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгалтерському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у бухгалтерському обліку та звітності лише у сумі, що стосується звітного періоду:
Дт 952 Кт 685.
Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок зобов'язань на початок звітного періоду;
3) нарахування лізингового основного платежу здійснюється проведенням:
Дт 531 Кт 685.
Відповідно до листа Мінфіну від 31.07.2009 N 31-34000-10-16/20869: “якщо відповідно до законодавства та умов договору грошовий еквівалент зобов'язання підприємства перед постачальником визначено в іноземній валюті, то в бухгалтерському обліку різниця, що виникає при погашенні зобов'язання, визнається іншими операційними доходами (витратами)”.
Якщо закриття заборгованості здійснюється у більшій сумі завдяки зростанню курсу валюти, то лізингодавець відображає збільшення доходу через субрахунок 719. Відповідно лізингоотримувач сплачує більшу суму, це відобразиться на субрахунку 949.
Всі зазначені вище операції із нарахуванням у той чи інший бік доходів і витрат в обліку сторін відобразяться на підставі бухгалтерської довідки, як первинного документа, який містить відомості про господарську операцію.
4. Облік ПДВ. На дату оформлення документа, що засвідчує фактичну передачу об'єкта фінансової оренди згідно п. 187.6 ПКУ виникають ПЗ. На цю дату лізингодавець складає ПН та реєструє її у ЄРПН.
Зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості предмета лізинга та лізингових платежів, як у бік збільшення, так і у бік зменшення. У лізингодавця виникає підстава для здійснення коригування ПЗ з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів РК до податкової накладної відповідно до п. 192.1 ПКУ та його реєстрації в ЄРПН.
У разі збільшення суми компенсації вартості майна переданого у фінансовий лізинг (як за умовами ситуації), якщо з дати складання податкової накладної не минуло 1095 календарних днів, постачальник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування за такою операцією. РК є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту лізингоотримувача тільки при умові його реєстрації.
Розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (лізингоотримувачем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості, для чого постачальник (лізингодавець) надсилає складений розрахунок коригування лізингоотримувачу.
Але зверніть увагу, що РК до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із спливом терміну. Але в ІПК від 31.07.2019 р. N 3591/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці зауважують, що у випадку зростання курсу, як наслідок збільшення суми компенсації вартості майна переданого у фінлізинг, якщо з дати складання ПН минуло 1095 к.д., постачальник зобов'язаний визначити ПЗ з ПДВ та скласти ПН (зрозуміло чому, тому що РК до такої ПН скласти просто неможливо). Проте у ПКУ такої норми не має. Тому що ПЗ виникають за п. 187.6 ПКУ, це дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу). Тоді ризик виникає для лізингоотримувача щодо права на ПК з ПДВ на підставі такої ПН. Тому у цьому випадку рекомендуємо лізингоотримувачу отримати власну ІПК.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити