Нероздрукування Z-звіту протягом доби є порушенням законодавства про РРО, і якщо контролюючі органи виявили таке порушення, штрафних санкцій, на жаль, не уникнути. Розглянемо деталі такої ситуації.
П. 9 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що одним із обов’язків суб’єктів господарювання є щоденний роздрук (за виключенням автоматів із продажу товарів (послуг)) фіскальних звітних чеків (Z-звітів).
Саме на підставі Z-звіту здійснюється оприбуткування готівки, прийнятої через РРО в касу. Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, усю готівку, що надходить до кас, потрібно своєчасно (у день її одержання) та в повній сумі оприбутковувати.
Коли готівкові розрахунки оформлюють із застосуванням РРО, під оприбуткуванням розуміють облік готівки на повну суму фактичних надходжень на підставі денного звіту. Тож, якщо суб’єкт господарювання використовує РРО, без Z-звіту він не зможе оприбуткувати готівку. Але у суб’єкта господарювання іноді виникають ситуації, коли РРО виходить з ладу. Що робити у такому разі розглянемо далі.
Дії у разі несправності РРО. У разі несправності РРО слід було вилучити всю суму готівки, що знаходилася у касі РРО, оформивши відповідну розрахункову квитанцію. При цьому у корінці такої розрахункової квитанції потрібно зробити помітку «Службова видача». Така розрахункова квитанція була б підставою для оприбуткування виручки за день несправності РРО. Такі дії суб’єкта господарювання у разі поломки або несправності РРО передбачені пп. 7 п. 2 р. III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходов від 28.08.2013 р. №417 (далі – Наказ №417).
Виходячи із запитання початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки на період несправності РРО припадають на різні робочі дні. У такому разі за кожний робочий день у розділі 3 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1-2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2 КОРО. До запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3-8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.
При цьому відповідно до Порядку застосування РРО, затвердженого Наказом №417, встановлено, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Наслідки оприбуткування готівки без відповідних первинних документів. Податківці при проведенні перевірок розцінюють оприбуткування виручки без роздрукування відповідного Z-звіту або у разі несправності РРО без оформлення відповідних розрахункових квитанцій та відповідних записів у КОРО як несвоєчасне оприбуткування готівки. За таке порушення буде застосовано штраф у п’ятикратному розмірі від несвоєчасно оприбуткованої суми (п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 11.05.1999 р. №436/95).
Відповідне роз’яснення з цього приводу є у підкатегорії 109.20 ЗІР «Яка передбачена відповідальність за нероздрукування (незберігання) фіскального звітного чеку?».
Зверніть увагу! У цьому роз’ясненні податківці наголошують, що за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг посадові особи ще й притягуються до адміністративної відповідальності у розмірі – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Усі випадки застосування податківцями штрафних санкцій та розміри штрафів при проведенні перевірок щодо застосування РРО розглянуто у консультації: За порушення порядку використання РРО, вчинене вперше - штраф 1 гривня.