Як звітувати представництву нерезидента?

Представництва іноземних компаній зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України та з місцезнаходженням на території України для цілей оподаткування є нерезидентами (пп. 14.1.122 ПКУ).

Представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі та представництва (ст. 95 ЦКУ).

Положення про представництво визначає основні напрямки її діяльності та порядок взаємодії з юридичною особою, що його утворила, і виконує функцію «статуту».

Отже, в своїй діяльності представництво керується нормами чинного законодавства України та положенням про представництво, або іншого документу, передбаченого законодавством іноземної держави.

Одразу зауважимо, що представництво виконує лише дві функції: представництво та захист інтересів юридичної особи (ч. 2 ст. 95 ЦКУ).

Першочергово діяльність представництва не передбачає господарську діяльність спрямовану на отримання доходу. ПКУ ж для цілей оподаткування визначає постійні представництва і ті, що не відносяться до них.

Представництва, які не є постійними - це «некомерційні» представництва, діяльність яких передбачає:

• використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації товарів чи виробів, що належать нерезиденту;
• зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;
• зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;
• утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збору інформації для нерезидента;
• направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;
• утримання постійного місця діяльності з іншою метою (пп. 14.1.193 ПКУ).

Проте, такі представництва не можуть бути зареєстровані як неприбуткові організації і відповідно не можуть бути включені до Реєстру неприбуткових установ і організацій адже не є юридичною особою відповідно до законодавства України. Більше детально див. тут. 

Своєю чергою, постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема:

• місце управління;
• філія;
• офіс;
• фабрика;
• майстерня;
• установка або споруда для розвідки природних ресурсів;
• шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;
• склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Тобто, коли представництво починає здійснювати господарську діяльність, яка спрямована на отримання доходу (пп.14.1.36 ПКУ), воно стає постійним.

І тут цікавий момент, в ПКУ окремо не визначено поняття «філія», воно фігурує при визначенні постійного представництва і за своєю суттю постійне представництво перебирає на себе частину функцій юридичної особи , що його створила як і філія.

Тому, на етапі реєстрації необхідно чітко визначити в межах українського законодавства чи є представництво постійним, адже саме від цього залежить облік і оподаткування. І це передбачає аналіз положення про представництво, перелік можливих доходів та постійний їх моніторинг.

Чи необхідно вести бухоблік?

Дія закону про бухоблік поширюється на представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність (ст. 2 Закону про бухоблік).

Тепер давайте розберемося, хто ж «зобов’язаний». На нашу думку, питання щодо обліку не стоїть. Адже незалежно від того, яким є представництво, якщо воно буде отримувати фінансування, придбавати товари, матеріали для функціонування представництва, платити оренду, заробітну плату працівникам, то об’єкти обліку вже є. А от як він буде організований, то це залежить від юридичної особи, що його утворила. І тут є вибір:

• не виділяти представництво на окремий баланс і тоді облік всіх господарських операцій веде підприємство, застосовуючи в обліку додаткові субрахунки щодо представництва;

• виділити на окремий баланс. У цьому випадку представництво самостійно веде первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складає окрему статистичну та фінансову звітність (ч. 8 ст. 19 ГКУ). Показники фінзвітності представництва включаються до фінзвітності іноземної компанії ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік.

Отже, в першому випадку облік веде юридична особа-нерезидент і немає підстав складати фінзвітність. Та цей момент все ж краще узгодити з органами Держстатистики. А в другому – подача фінзвітності є обов’язковою.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік для представництв юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати. Тому якщо застосовуємо НП(С)БО, то представництво може звітувати за формами №1-м, №2-м (пп.1 п.2 розд. І НП(С)БО 25).

Звичайно за бажанням представництво може застосовувати НП(С)БО 1 і подавати повну фінзвітність. Та цей момент має бути врегульований положенням про представництво.

Чи потрібно ставати на облік в ДПС?

Пунктом 64.5 ПКУ визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Тобто незалежно від того, чи є представництво постійним, на облік треба стати і представництву, і головному підприємству. Більш детально про це у нашій новині тут.

Податок на прибуток

Якщо діяльність не підпадає під визначення «постійне представництво», то реєструватися платником податку на прибуток у нерезидента немає підстав як і подавати Декларацію з податку на прибуток підприємств разом з фінансовою звітністю.

БЗ ЗІР (102.16) «Чи зобов’язаний нерезидент, відокремлений підрозділ якого (у т. ч. представництво) не здійснює господарську діяльність на території України, реєструватися платником податку на прибуток та подавати звітність по цьому податку?»

Якщо ж маємо постійне представництво, то платником податку на прибуток буде саме нерезидент і саме він звітує. Більш детально див. тут і тут.

Податок з доходів фізосіб, військовий збір та ЄСВ

ПДФО, ВЗ

Все залежить від того, чи уповноважене представництво сплачувати податки. Якщо так, то звітує і сплачує податки представництво, якщо, ні – то головне підприємство.

ЄСВ

Представництво може бути платник ЄСВ якщо має окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (п. 1 ст. 4 Закону про збір та облік єдиного внеску). Читайте більш детально в нашій консультації тут. 

Таким чином, для того, щоб ідентифікувати звіти, які має подавати представництво необхідно:

• ідентифікувати представництво, зокрема, як постійне чи «некомерційне»;
• прийняти рішення, чи виділяти його на окремий баланс та чи надати повноваження.

Всі ці положення мають бути визначені безпосередньо в положенні про представництво.