Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, мають ті самі права й свободи, а також такі самі обов'язки, що й громадяни України, — за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Крім того, КЗпП передбачено, зокрема, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснено працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України. Тобто трудові відносини з іноземцем, що працевлаштовується в Україні, регулюються українським законодавством, якщо іншене передбачено міжнародними договорами.
Заборони щодо працевлаштування іноземця-бенефіціарного власника у компанії законодавство не містить.
Документи для працевлаштування
Для працевлаштування потрібні такі документи:
- копія довідки на тимчасове проживання в Україні;
Отже, для початку, щоб прийняти працівника на роботу він повинен мати посвідку хоча б на тимчасове проживання.
Відповідно до ст. 1 Закону про правовий статус іноземців, посвідка на тимчасове проживання — документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Строки дозволів залежать від категорії іноземців, яких працевлаштовують:
- за загальним правилом — 1 рік;
- особливим категоріям іноземців (ч. 2 ст. 42-1 Закону про зайнятість) — 3 роки.
Тож, довідка на тимчасове проживання в Україні видається, як правило, строком на 1 рік та дозволяє іноземцю без будь-яких обмежень в’їжджати та проживати в Україні протягом строку її дії. В окремих випадках посвідка може бути видана строком до 3 років.
Строк залежить від тривалості робіт, для виконання яких запрошено іноземця. Роботодавець має право зазначити в заяві про видачу дозволу менший строк. Якщо є підстави, дію дозволу продовжують необмежену кількість разів.
Для продовження дії довідки іноземцю необхідно зібрати документи за переліком та звернутися до міграційної служби, але не пізніше, ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. Продовжити дію посвідки можна лише на тій ж самій підставі, на основі якої було видано посвідку, строк дії якої закінчився.
- дозвіл на роботу;
Роботодавець зобов'язаний отримати дозвіл Державної служби зайнятості, який видається на певну посаду та на конкретний строк. Для отримання дозволу роботодавець подає до Державної служби зайнятості заяву встановленого зразка, копію паспорта, фотокартку іноземця та копію проєкту трудового договору. Отримавши дозвіл, роботодавець зобов'язаний не пізніше, ніж за 90 календарних днів з дати видачі дозволу та у 10-денний строк після укладення трудового договору надати його копію до Мінсоцполітики.
Якщо дозвіл на іноземця доведеться отримати, спочатку необхідно створити письмовий проєкт трудового договору (контракту). Строк роботи іноземця обмежений терміном дії дозволу на застосування праці, тож трудовий договір — строковий. Типової форми такого контракту немає, тому роботодавець і працівник складають його самостійно. Але центри зайнятості, як правило, пропонують зразок такого договору.
Отриманий дозвіл надає право роботодавцю використовувати працю працівника-іноземця на конкретній посаді.
реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) - для відображення в єдиній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ відомостей про виплачені йому доходи (ст. 70 ПКУ та п. 2 розділу IV Положення №822);
Процедура отримання РНОКПП досить легка. Для цього нерезиденту чи його представникові треба звернутися до податкової служби.
Оподаткування зарплати працівника іноземця (з посвідкою на тимчасове місце проживання) здійснюється у відповідності з законодавством України. Тобто з нарахованої зарплати утримується ПДФО (18%), ВЗ (1,5%) та нараховується ЄСВ у розмірі 22% на загальних підставах.
ПДФО утримується за ставкою 18%, якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування, згоду на обов’язковість якого надано ВРУ, не встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору (пп. 3.2 ПКУ). Як правило, Конвенції про уникнення подвійного оподаткування містять формулювання про те, що заробітна плата може оподатковуватися у державі, яка її виплачує.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (пп. 103.4 ПКУ). Довідка про резидентський статус має бути належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України (пп. 103.5 ПКУ).
Дохід нарахований та виплачений працівнику-іноземцю у відповідних додатках єдиної звітності відображається у звичайному порядку, як і для решти працівників-резидентів. Тобто у додатку 1 дохід іноземця відображатиметься за КЗО «1» або «2» у графі 08, а у Додатку 4ДФ за ознакою «101».
- трудовий договір в письмовій формі;
- наказ про прийняття на роботу;
- повідомлення про прийняття на роботу до ДПС.
Після оформлення на роботу працівника-іноземця (як і для звичайного працівника-резидента):
1. формується особова справа;
2. проводиться:
- інструктаж з охорони праці;
- ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колдоговором (за наявності), положенням про відрядження та посадовими інструкціями.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити