Звісно, юрособа не може просто так зареєструватися у квартирі якогось громадянина, хай навіть він і засновник цього підприємства. Відповідно до бухоблікового принципу автономності особисте майно власників підприємства не відображається у фінзвітності цього підприємства (ст. 4 Закону про бухоблік).
Відповідно, юрособа може зареєструватися у квартирі засновника або якщо було зроблено внесок до статутного капіталу підприємства (як нерухоме майно), або якщо підприємство орендує цю квартиру у свого власника (як у випадку, про який йдеться в запитанні). У першому випадку власник отримує корпоративні права і право на отримання дивідендів, а в другому — підприємство сплачує своєму засновнику орендні платежі. Тож така квартира в будь-якому випадку буде для підприємства об’єктом оподаткування, а це вимагає подання ф. №20-ОПП.
Податківці в ресурсі ЗІР (підкатегорія 116.11) підкреслюють, що якщо місце проживання керівника (засновника) є основним місцем обліку юридичної особи або місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то така юридична особа/фізична особа – підприємець повинні подати до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП з інформацією про даний об’єкт оподаткування протягом 10 робочих днів після проведення державної реєстрації юридичної особи/реєстрації підприємницької діяльності.
У такому випадку повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюється з урахуванням таких особливостей:
- У Графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» – зазначається тип об’єкта оподаткування, де проживає платник податків («682 – квартира», «685 – житловій будинок», «293 – котедж» тощо) відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування.
- У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 2 – експлуатується або 8 – орендується.
- У графі 10 «Вид права на об’єкт» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
Тож податківці теж наполягають на поданні ф.№20-ОПП, якщо місце проживання керівника (засновника) є основним місцем обліку юридичної особи.
Відповідно до пп. 114.1 ПКУ, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 ПКУ (не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за днем граничного строку подання податкової декларації). Тож якщо підприємство зараз подасть ф.№20-ОПП, з урахуванням того, що пройшло вже 5 років з моменту, коли воно мало б подати цю форму, штрафних санкцій не буде.
У випадку щорічного переоформлення договору оренди на новий строк, стан об’єкту оподаткування для орендаря залишається тим самим 8 – орендується, а отже, подавати нову ф. №20-ОПП не потрібно.
Щодо звітності фізособи-засновника
Відповідно до пп. 179.2 ПКУ, обов'язок платника податку фізособи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема:
- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ.
Таким чином, оскільки юрособа-орендар є податковим агентом (пп. 170.1.2 ПКУ), то у випадку, якщо у засновника немає інших підстав для подання декларації про майновий стан, така декларація фізособою не подається.
Щодо інших податків
Відповідно до пп. 266.4.1 ПКУ, база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку на нерухоме майно, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.
Водночас, пільги з податку на нерухоме майно, передбачені пп. 266.4.1 та 266.4.2 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються, зокрема, до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Отже, у випадку надання квартири в оренду, власник – засновник має сплачувати податок на нерухоме майно з усієї площі без зменшення на «пільговані» квадратні метри.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити