Із 26 липня 2026 року дійсно набула чинності оновлена форма товарно-транспортної накладної, затверджена наказом Мінрозвитку від 12.12.2025 №1727, яким змінено додаток 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (наказ Мінтрансу від 14.10.1997 №363) та водночас викладено в новій редакції Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Положення №340). Саме друга зміна пояснює появу нового рядка.
Детально про цей новий реквізит в ТТН ми писали в статті «Оновлена форма ТТН з 26 липня 2026 року: що змінилось, відповіді на питання, поради із складання ТТН».
Оновлене Положення №340 запроваджує пільговий режим обліку часу керування, перерв і відпочинку водія за умови, що маршрут перевезення не виходить за межі 100 кілометрів по прямій від місця, де постійно зберігається транспортний засіб (п. 3.5 Положення). Щоб перевізник міг скористатися цим послабленням, останній абзац п. 5 розд. І Положення №340 зобов'язує з 26.07.2026 зазначати у товарно-транспортній накладній адресу місцезнаходження перевізника, його структурного підрозділу або філії, за якою закріплений і фактично базується автомобіль.
Ключовий момент, який знімає невизначеність щодо обов'язковості цього рядка, роз'яснила Укртрансбезпека у своєму телеграм-каналі (ми про це писали у статті «З 26 липня 2026 р. діє єдина оновлена форма ТТН: попередження від Укртрансбезпеки»): реквізит «Місце, де зберігається автомобіль» заповнюється лише тоді, коли перевізник має намір скористатися винятком за п. 5 розд. І Положення №340 і підтвердити, що фактична відстань перевезення не перевищує 100 км від бази зберігання транспорту. Якщо ж підприємство таким послабленням не користується — наприклад, тому що маршрути системно виходять за межі цієї зони або перевізник обрав загальний порядок обліку робочого часу водіїв, — заповнювати цей рядок не обов'язково.
Щодо змісту самого реквізиту: йдеться не про фактичне місцезнаходження авто у момент рейсу, а про адресу, за якою транспортний засіб закріплений і обліковується підприємством (гараж, стоянка, паркінг, підрозділ чи філія). Якщо машина постійно базується на конкретній філії — зазначається адреса філії; якщо вона лише епізодично там перебуває, а формально приписана до головного гаража — вказується адреса головного гаража.
Відповідальність за оформлення ТТН та внесення до неї всіх реквізитів згідно з п. 11.3 Правил №363 покладається на замовника перевезення — вантажовідправника (або вантажоодержувача, якщо саме він уклав договір перевезення). Проте джерелом фактичних відомостей про місце зберігання транспорту може бути лише власник або користувач цього транспортного засобу — тобто фактичний автомобільний перевізник. Замовник об'єктивно не володіє і не зобов'язаний володіти такою інформацією самостійно, тому її потрібно прямо запитувати у перевізника — але лише в разі, якщо той застосовує пільговий режим обліку робочого часу. Практичний інструмент для цього — включення відповідного поля до заявки на перевезення.
Якщо перевезення організовує транспортно-експедиторська компанія, а фізично вантаж везе залучений нею перевізник, дані про перевізника та місце зберігання автомобіля в ТТН має надавати саме фактичний перевізник, а не експедитор — оскільки за ст. 1 Закону «Про автомобільний транспорт» перевізником визнається суб'єкт, що безпосередньо здійснює перевезення, а не організовує його. Роль експедитора чи диспетчера фіксується окремо — у заявці на перевезення та акті наданих послуг з посиланням на номери відповідних ТТН.
Окремо зауважу: Наказ №1727 формально змінив лише загальну форму ТТН (форма №1-ТН, додаток 7 до Правил №363), а спеціалізовані форми (наприклад, №1-ТТН (нафтопродукт)) залишились без змін. Але оскільки вимога п. 5 розд. І Положення №340 сформульована щодо ТТН як категорії документа, доцільно додатково зазначати дані про місце зберігання автомобіля і у спеціалізованих формах, навіть якщо типовий бланк такого поля не передбачає.
Читайте також: Нова ТТН з 26 липня 2026 року: як заповнювати та вказувати «Місце зберігання автомобіля» в різних ситуаціях
Висновки
- Рядок «Місце, де зберігається автомобіль» у ТТН обов'язковий не в усіх випадках, а лише тоді, коли перевізник застосовує передбачений п. 5 розд. І Положення №340 виняток і підтверджує, що маршрут перевезення не перевищує 100 км по прямій від місця зберігання транспортного засобу, — це прямо підтверджено роз'ясненням Укртрансбезпеки;
- Джерелом даних про адресу зберігання транспорту є виключно власник або користувач автомобіля — фактичний перевізник, тоді як обов'язок скласти ТТН і внести всі реквізити лежить на замовнику перевезення (вантажовідправнику чи вантажоодержувачі), а участь експедитора чи диспетчера в цих реквізитах не фіксується;
- Формально оновлена форма ТТН стосується лише загального бланка (форма №1-ТН), проте оскільки вимога Положення №340 сформульована щодо ТТН як категорії документа, зазначати місце зберігання автомобіля варто й у спеціалізованих формах накладних за потреби.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
