Згідно з пп. 44.3 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пп. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
- 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 (трансфертне ціноутворення) і 39-2 (контрольовані іноземні компанії), пп.141.4 ПКУ (доходи нерезидентів) (пп. 44.3.1 ПКУ);
- 1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пп. 141.4 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання (пп.44.3.2 ПКУ);
- 1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги пп. 44.1 та пп. 44.3.1 і пп. 44.3.2 ПКУ;
- 1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.
Строки зберігання документів та інформації, визначені пп. 44.3 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
Передбачені пп. 44.3 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пп. 102.3 ПКУ, а також вимогами розділу XX ПКУ.
Таким чином, строк зберігання первинних документів для ФОП – 3 роки (1095 днів), але в окремих випадках цей строк становить 5 років (наприклад, якщо ФОП виплачує нерезиденту доходи (прибутки) із джерелом їх походження з України).
Що стосується продовження строку зберігання документів на періоди зупинення строків давності, то за останній час таких періодів було два – період карантину (пов’язаний із covid – 19) та період воєнного стану.
Карантин тривав з 18.03.2020 р по 30.06.2023 р. Відповідно на цей період були зупинені строки позовної давності та строки зберігання документів (так консультують і податківці, зокрема, в листі ДПСУ від 02.07.2021 р. №2606/ІПК/99-00-04-03-03-09).
Зупинення строків давності на період воєнного стану діяло з 24.02.2022 р. по 31.07.2023 р. (включно) (пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Отже, строки давності (а відповідно й строки зберігання документів) поновлено з 01.08.2023 р.
Висновок: В загальному випадку строк зберігання документів для ФОП – 1095 днів (3 роки). Його обчислення розпочинається з дати подання податкової звітності, для складання якої були використані відповідні документи. Якщо звітність була подана із запізненням – із граничної дати її подання. Зупинення цих строків діяло в періоді з 18.08.2020 р по 31.07.2023 р.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс
Передплатити