Імпорт вживаної сільгосптехніки: як документально оформити?

Якщо сільськогосподарське підприємство, яке зареєстроване на території України, планує придбати товар у закордонного постачальника (нерезидента), перш за все він має укласти  зовнішньоекономічний договір (контракт) у письмовій формі або в електронній формі (ст. 6 Закону №959), у якому зазначаються: порядок постачання, номенклатуру товарів, ціни, порядок розрахунків, реквізити сторін тощо.

Первинні документи на постачання техніки оформлятимуться відповідно до законодавства країни резидентства постачальника. Але і для банківського нагляду за валютними розрахунками, і для подальших податкових перевірок, і для ведення бухгалтерського обліку на підставі цих документів, треба буде оформити їх переклад. Посвідчувати цей переклад, зокрема, нотаріально, не потрібно.

Якщо цю техніку буде ввезено в Україну, то слід враховувати, що основним документом для оформлення  такого ввезення відповідно до ч. 1 ст. 248 МКУ є митна декларація. Митна декларація та інші документи згідно з ч. 2 ст. 264 МКУ подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, в окремих випадках, це може бути декларація митної вартості.

Інші документи, які додаються при імпортуванні товару, визначені ч. 3 ст. 335 МКУ, зазначаються декларантом (уповноваженою ним особою) в митній декларації. На вимогу митного органу декларант (уповноважена ним особа) зобов’язані надати оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Особливості пропуску й оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, встановлено розділом ХІІ Митного кодексу. Відповідно до положень цього розділу Митного кодексу встановлено правила оподаткування товарів (крім підакцизних) митними платежами (про це читайте тут).

Перевезення техніки теж оформлюється документально. Документи при цьому можуть бути різними і залежатимуть від обраного виду транспорту. Про деякі з них ми докладно писали тут. Інші документи залежать від того, ким буде перевізник або експедитор, резидентом, чи ні. Якщо, наприклад, доставку такої техніки в Україну візьме на себе постачальник-нерезидент, про це обов'язково слід вказати в укладеному договорі.

Загалом при укладанні такого договору важливим моментом є дата переходу ризиків до покупця. Наразі, як правило, для цього застосовуються норми Інкотермс. Зверніть увагу, що з 01.01.2020 р. діють правила Інкотермс в новій редакції (так звані Інкотермс-2020). Ось новина із коментарем до внесених змін. Але цього, звісно, замало. Враховуючи те, що авторські права на ці правила належать Міжнародній торговій палаті, то для того, щоб вивчити нові правила Інкотермс, доведеться придбати їх або в оригіналі, або їх український переклад. Або ж при укладанні ЗЕД-договору звернутися до юриста, який ці правила вже вивчив.  

Докладно про митне оформлення і оподаткування ввезення сільськогосподарської техніки податківці писали тут. Але законодавство змінюється досить часто. Тому, щоб здійснити розмитнення, суб'єкти господарювання звертаються до митних брокерів (винагорода яких, як і витрат з доставки техніки, належатимуть до її первісної вартості при оприбуткуванні). В такому випадку підприємство повинно мати договір та первинний документ, що підтверджує надання таких послуг (акт наданих послуг). Звісно, потрібен буде і первинний документ щодо оплати таких послуг (платіжне доручення, банківська виписка або видатковий касовий ордер, в залежності від виду оплати).

Наостанок нагадаємо про валютний нагляд, який нині здійснюють банки. Розрахунок із закордонними постачальниками можна проводити і в гривні. Але в більшості випадків оплата здійснюється в іноземній валюті. І у даному випадку в безготівковому вигляді. Якщо вартість покупки буде не більше 150 тис. грн (або валютного еквіваленту такої суми, розрахованого за офіційним курсом НБУ), то розрахунки за нею валютному нагляду не підлягатимуть. Якщо ж сума буде більшою і в разі, якщо покупка здійснюватиметься на умовах передоплати, доведеться дотримуватися встановлених державою строків розрахунків з нерезидентом-постачальником.

Докладніше про це ми писали тут і тут.