Чи потрібно створювати резерв сумнівних боргів, якщо підприємство перевищило обсяг річного доходу 20 млн грн?

Створення резерву сумнівних боргів, а також списання дебіторської безнадійної заборгованості напряму залежить від впевненості, що борг не буде повернено. Тобто, якщо підприємство має сумнівну дебіторську заборгованість, воно повинно створити відповідний резерв. Обов’язок створення резерву випливає з положень п. 7 П(С)БО 10, згідно з якими поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Звертаємо увагу, що ці положення є імперативними – «включається», «обчислюється», а не «може включатися» чи «може обчислюватися».

Отже, обов’язок зі створення резерву виникає у підприємства за наявності сумнівної заборгованості та не залежить від того, яким чином воно формує фінрезультат з метою оподаткування: з коригуваннями чи без них. Положення П(С)БО 10 вимагають створювати резерв незалежно від обсягу річного доходу підприємства.

Разом з цим, відповідно до п. 8 П(С)БО 25, суб'єкти малого підприємництва - юрособи, що відповідають критеріям мікропідприємництва (зокрема, якщо у них максимальний чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), не перевищує 700000 євро на рік) за середньорічним курсом євро за 2018 рік 32,14291463 грн/євро (це 22 500 040  грн), можуть поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою, тобто без створення резерву сумнівних боргів. Якщо підприємство відповідає критеріям мікропідприємництва, воно може не створювати резерв сумнівних боргів.

Більш докладно про те, як створити та обліковувати резерв сумнівних боргів, читайте тут та тут>>