Безнадійна передплата за непоставлений товар: витрати та порядок стягнення (аудіоверсія)

Повне питання

Підприємство перерахувало передплату за товар у серпні 2024 року, але товар до цього часу не поставлений. У серпні 2025 року було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення керівником товариства-постачальника. У межах кримінального провадження проведена економічна експертиза, за якою встановлено, що кошти підприємства виводилися на особисті карткові рахунки директора. У кримінальному провадженні очікується прийняття процесуальних рішень. Товариство, що здійснило передплату, не подавало позов до суду про стягнення коштів через відсутність активів у товариства-боржника. Чи можна віднести суми передплати на витрати, якщо буде винесено обвинувальний вирок стосовно керівника товариства-боржника? Чи обов'язково подавати позов до господарського суду про стягнення боргу?

Відповідь

Поняття безнадійної заборгованості та підстави її виникнення

Безнадійною заборгованістю вважається заборгованість, що відповідає одній з певних ознак. Зокрема, це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, а також прострочена заборгованість юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення боргу (пп. 14.1.11 ПКУ).

Щодо строків позовної давності

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Обчислення строків позовної давності регулюється ст. 256–268 ЦКУ. За загальним правилом строк позовної давності становить три роки та починає обчислюватися від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За домовленістю сторін цей строк може бути збільшений.

Таким чином, за договором поставки товару строк позовної давності починає обчислюватися з першого дня прострочення виконання стороною своїх зобов’язань з поставки. У разі якщо строк виконання не визначений договором або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Своєю чергою, варто враховувати, що перебіг позовної давності був зупинений у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та введенням воєнного стану (згідно з відповідними пунктами Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Враховуючи зазначене, необхідно обрахувати точну дату, яка настане наступного дня після спливу позовної давності за досліджуваними правовідносинами (з урахуванням усіх періодів її зупинення). Саме на цю дату дебіторська заборгованість набуде статусу безнадійної.

Щодо недостатності майна боржника

Примусове стягнення майна боржника за своєю природою є зверненням стягнення на майно, що регламентується Законом України «Про виконавче провадження». Воно полягає в арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ст. 48 цього Закону). Це поетапна система заходів, яка може призвести до повернення виконавчого документа, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Для набуття статусу безнадійної дебіторської заборгованості за підставою «прострочена заборгованість юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна» необхідне одночасне виконання таких умов:

1. наявність рішення суду, яке набрало законної сили та яким з товариства-боржника стягнуто суму заборгованості;

2. відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа;

3. здійснення в межах виконавчого провадження безрезультатних заходів щодо розшуку майна боржника;

4. винесення виконавцем постанови про повернення виконавчого документа на вказаній вище підставі.

Проте подання позову до суду про стягнення суми передплати є виключно правом товариства, а не його обов’язком.

Слід зважити, що податківці у своїх роз’ясненнях наголошують: якщо у постанові про повернення виконавчого документа встановлено строк для повторного пред’явлення, платник податків не може визнати таку заборгованість безнадійною через потенційну ймовірність розшуку майна під час повторного виконавчого провадження. І хоча ця теза є суперечливою, її слід враховувати для уникнення податкових ризиків.

Отже, обвинувальний вирок щодо керівника товариства, який набрав законної сили, сам по собі не є достатньою і самостійною підставою для визнання заборгованості безнадійною для цілей оподаткування.

Податкові наслідки з податку на прибуток

На суму дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні, мають бути сформовані резерви сумнівних боргів.

Порядок коригувань фінансового результату передбачено пп. 139.2 ПКУ:

• фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів, а також на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву;
• фінансовий результат зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів та на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ;
• У разі списання безнадійної заборгованості (яка відповідає критеріям пп. 14.1.11 ПКУ), щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості та одночасному зменшенню на цю ж суму, що фактично нівелює вплив на об'єкт оподаткування.

Податкові наслідки з ПДВ

Оскільки на дату отримання передплати у товариства-боржника виникли податкові зобов’язання з ПДВ і була зареєстрована податкова накладна, товариство-покупець мало право на податковий кредит (пп. 198.2, пп. 198.3 ПКУ).

Якщо постачання товару фактично не відбулося, товариство, яке здійснило передплату, на дату списання такої дебіторської заборгованості втрачає право на податковий кредит. Відповідно, податковий кредит підлягає нівелюванню шляхом нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з приписами пп. 198.5 ПКУ.

Висновок

1. Статусу безнадійної може набути дебіторська заборгованість виключно за наявності підстав, прямо передбачених пп. 14.1.11 ПКУ;

2. Товариство, що здійснило передплату, має право подати цивільний позов у межах кримінального провадження про відшкодування шкоди до керівника товариства-боржника. Хоча це не замінює загальних процедур списання заборгованості, такий крок надасть підприємству правовий механізм для компенсації понесених збитків у майбутньому.