Повернення зламаного агрегату нерезиденту для ремонту: відображення в обліку

Загальні вимоги до гарантії якості товару визначено ст. 675 ЦКУ.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцю, має відповідати вимогам щодо його якості в момент передання, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни (ч. 4 ст. 676 ЦКУ).

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГКУ постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Виходячи з того, що зламаний агрегат передаватиметься в ремонт нерезиденту, визначимося з митними режимами.

У п. 51 ст. 4 МКУ "ремонт" визначено, як операції, що здійснюються для усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або характеристик та не призводять до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Щодо митного режиму тимчасового вивезення зазначимо таке.

Тимчасове вивезення – це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ч. 1 ст. 113 МКУ).

Однією з умов застосування митного режиму "тимчасового вивезення" є реімпорт товарів до завершення встановленого строку без будь-яких змін.

У запитанні зазначено, що запчастини для ремонту було придбано у нерезидента; зламаний агрегат було замінено новим зі складу. І нічого не зазначено про те, що агрегат переданий для ремонту, нерезидент має повернути у відремонтованому вигляді.

Тому в ситуації, що розглядається, вивезення зламаного агрегату для ремонту може відбуватися в режимі реекспорту або експорту. Для імпортера привабливішим є режим реекспорту.

Реекспорт – це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України, вивозяться за її межі без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч. 1 ст. 85 Митного кодексу).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України:

• мали статус іноземних;
• були поміщені у митний режим імпорту;
• повертаються нерезиденту – стороні ЗЕД - договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари перебувають у тому ж стані, у  якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Товари, зазначені у ч. 1 ст. 86 МКУ, можуть бути також поміщені у митний режим реекспорту, якщо:

• під час перебування таких товарів на митній території України вони піддавалися операціям, необхідним для їх збереження, а також технічному обслуговуванню чи ремонту, необхідність у яких виникла під час перебування на митній території України;
• у митний режим реекспорту поміщується лише частина товарів, раніше ввезених на митну територію України.

У ПКУ не передбачено коригувань фінансового результату до оподаткування на суму різниць, що виникли за операціями повернення імпортного товару. Тому такі операції відображаються в обліку виключно за бухгалтерськими правилами.

Нагадаємо, що платник податку на прибуток для обрахунку об’єкта оподаткування використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ПКУ).

Якщо товари вивозяться на умовах, наведених у п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, то підстав для коригування податкового кредиту (шляхом нарахування податкових зобов'язань згідно з п. 198.5 ПКУ) немає. Ці правила поширюються також на вивезення товарів у режимі експорту, оскільки товари використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях за ставкою 0%.

На ремонтних підприємствах (в ремонтних підрозділах підприємств) бухгалтерський облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в таких підприємствах (підрозділах) ведеться на субрахунку 207 "Запасні частини". За дебетом цього субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Відображення у бухгалтерському обліку операцій заміни агрегату в обладнані покупця на новий (зі складу) та реекспорт зламаного агрегату наведемо у таблиці (суми умовні).