Витрати на сертифікацію імпортованого товару: нюанси відображення в бухобліку

Стаття 24 Закону "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" передбачає наявність окрім обов’язкової сертифікації товару, ще й добровільну оцінку відповідності, яка проводиться на добровільних засадах в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам, при цьому умови такої оцінки визначаються договором між заявником та органом сертифікації. 

Порядок відображення витрат у бухобліку регламентується П(С)БО 16. Пункт 7 зазначає, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, а  коли неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Тож при визначенні порядку відображення таких витрат у БО, варто зважати на їх характер. Так, якщо відбувається сертифікація саме певної партії товару та можна визначити конкретні одиниці товару (кількість) на які буде поширена така сертифікація, то такі витрати дійсно можна відображати у складі собівартості такої товару.

А от якщо відбувається сертифікація не певної кількості придбаного товару, а загалом за даною номенклатурою, то відповідно до п. 19 П(С)БО 16 такі витрати відносяться до складу витрат на збут, як витрати на передпродажну підготовку товарів. І відповідно їх облік відбувається на рахунку 93 "Витрати на збут".