• Посилання скопійовано

Відображення митно-брокерських послуг у бухобліку

ТОВ (загальна система, платник ПДВ) ввозить на територію України товар для перепродажу. Куди відносити митно-брокерські послуги у обліку: до собівартості товару чи до адміністративних витрат?

Первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат (п. 9 П(С)БО 9):

1) суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

2) суми ввізного мита;

3) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

4) транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

5) інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Брокерські послуги, що пов’язані із ввезенням конкретної партії товарів, можна віднести до складу інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням запасів та доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою – адже без розмитнення імпортних товарів їх не можна перепродавати на території України.

Крім цього, згідно з п. 18 П(С)БО 16, до адміністративних витрат відносять загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема витрати на оплату винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо). Звісно, ніхто не заперечуватиме, що послуги митного брокера — це професійні послуги.

Однак, у листі від 29.11.2013 р. №31-08410-07-27/34996 Міністерство фінансів наводило роз’яснення, що якщо брокерські послуги безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, що призначаються для продажу, то сума брокерських послуг включається до собівартості таких товарів.

Отже, зважаючи на це, можна прийти до висновку, що брокерські витрати, що понесені підприємством у зв’язку з імпортом конкретної партії товарів (що призначаються для продажу), враховуються у складі собівартості таких імпортованих товарів. А от брокерські послуги, як консультаційні послуги або послуги за отримання певних дозвільних документів, що пов’язані  з імпортом взагалі, доцільно відносити до адміністративних витрат підприємства і обліковувати на рахунку бухгалтерського обліку 92 «Адміністративні витрати».

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Повернення помилково виплаченої зарплати: які проведення?
    Працівник повертає на розрахунковий рахунок підприємства помилково перераховану йому заробітну плату. Які бухгалтерські проведення необхідно відобразити в обліку при поверненні зайво виплачених коштів?
    Сьогодні 10:5019
  • Встановлення вартісного критерію ОЗ 70 000 грн у обліковій політиці ТОВ
    Чи може ТОВ на загальній системі оподаткування (малодохідник з ПДВ) встановити в обліковій політиці вартісний критерій основних засобів 70 000 грн та списувати всі ОЗ вартістю до 70 000 грн на витрати у розмірі 100%? Які податкові ризики виникають при застосуванні такого критерію?
    10.12.202564
  • Закриття дебетового сальдо рахунку 6412 після втрати статусу платника ПДВ
    ТОВ на загальній системі позбавлене реєстрації платника ПДВ через відсутність оподатковуваних операцій протягом 12 місяців. На дату анулювання реєстрації обліковується дебетове сальдо за рахунком 6412, що виникло внаслідок перевищення вхідного ПДВ над вихідним у період активної діяльності (не є помилкою). Чи потрібно та яким чином закрити це сальдо в бухобліку?
    10.12.202548
  • Особливості оподаткування продажу ОЗ після переходу з єдиного податку на загальну систему
    Підприємство — платник ЄП (ІІІ група, 3% + ПДВ) перейшло на загальну систему оподаткування (ПДВ) з 01.01.2025 р. Підприємство не застосовує податкові різниці. Перебуваючи на спрощеній системі, отримано аванс у розмірі 225,00 тис. грн за ОЗ. Відвантаження та остаточний розрахунок на загальній системі. Залишкова вартість ОЗ - 0. Загальна сума договору - 1300,00 тис. грн. Як відобразити таку операцію в обліку та оподаткувати?
    10.12.202517
  • Розподіл орендної плати при помилках у призначенні платежу
    Юрособа на ЄП 5% здає в оренду власну нерухомість. Перший орендар (ФОП) має три договори оренди, але платить однією сумою, вказуючи лише номер одного договору. Другий орендар (ТОВ) вказує в платіжці номер закінченого договору замість діючого. Чи є розподіл отриманих сум у бухобліку за фактичними договорами взаємозаліком, забороненим пп. 291.6 ПКУ для платників ЄП? Чи достатньо пояснювальних листів від орендарів для коректного відображення операцій?
    10.12.202529