Відповідно до преамбули до Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).
Відповідно до п. 1.11 Положення №201 розділ контракту "Санкції та рекламації" встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.
Отже, якщо сторони договору керуються законодавством України, то відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦКУ покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, відшкодування витрат на усунення недоліків товару – що і було зроблено покупцем.
Таке відшкодування не відповідає визначенню неустойки (в т. ч. штрафу чи пені), наведеному у ст. 549 ЦКУ. Тому ці витрати не слід відображати на субрахунку 948 "Визнані штрафи, пені, неустойки". Натомість їм місце на субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" – у кореспонденції з рахунком обліку розрахунків з покупцем щодо відшкодування витрат, наприклад, Дт 949 Кт 685. На нашу думку, субрахунок 362 тут не слід застосовувати, оскільки це нештатна ситуація, яка не є операцією з продажу продукції.
Оскільки рахунок був оплачений в євро, слід врахувати вимоги п. 5 П(С)БО 21.
Відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Як ми з'ясували вище, здійснене відшкодування не є штрафом, пенею чи неустойкою, тож пп. 140.5.11 ПКУ для цієї ситуації не підходить. Інших коригувань фінрезультату для умов, викладених у запитанні, ПКУ не передбачає. Отже, в даному випадку немає прямих норм ПКУ для збільшення фінрезультату на суму здійсненого відшкодування витрат покупця.
Загальнодоступних роз'яснень ДФСУ щодо коригування фінрезультату на суми відшкодування витрат знайти не вдалося, тож для впевненості рекомендуємо звернутися до податківців за наданням індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись