Створення сайту, як нематерального активу

Якщо виконавцем із розробки сайту є підприємець на єдиному податку, то слід звернути увагу на якій групі перебуває фізособа. Адже згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ платник ЄП другої групи має право надавати послуги  платникам єдиного податку (та/або населенню).

Далі, всі господарські операції слід оформити документально, мова іде про укладання договору (скоріше за все це буде ліцензійний договір), інших підтвердних документів, наприклад акт виконаних робіт. Цей документ повинен містити всі обов’язкові реквізити, перелік яких наводиться у ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88, зокрема  зміст та обсяг господарської операції. Рекомендуємо цьому реквізиту приділити особливу увагу. 

Як правило на практиці разом із актами виконаних робіт надається звіт про етапне виконання робіт із створення сайту з описом виконаних робіт на кожному етапі.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік). А це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Враховуючи, що проміжних актів не має,  дата акта (в якому зазначено період розробки сайту) буде свідчати про звітний період в якому відображається операція. Відповідно, надходження НА (Д-т 154 К-т 631) відображають у жовтні. І якщо цього ж місяця НА буде зараховано на баланс (Д-т 12 К-т 154), то з наступного місяця  у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот буде нараховуватись амортизація. 

До нематеріальних активів, враховуючи п. 4 та п. 6 П(С)БО 8 може бути віднесено актив із такими ознаками:

• актив не має матеріальної форми;
• може бути ідентифікований (підприємство здійснює його контроль, п. 2.1 Методрекомендацій з обліку НА);
• є імовірність одержання майбутніх економічних вигід;
• вартість може бути достовірно визначена.

Враховуючи умови ситуації, зрозуміло, що підприємство придбаває НА. 

Бухоблік (як і податковий) нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за групами. На баланс актив зараховується за первісною вартістю, яка складається з вартості придбання та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням та доведенням до стану, в якому актив придатний для використання за призначенням (Д-т 12 К-т 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів").

Введення в господарський оборот НА оформлюється актом типової форми первинного обліку НА-1 (затверджена наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. №732), який складається комісією по підприємству в одному примірнику.

При зарахуванні НА у вигляді сайта на баланс у розпорядчому акті за підприємством встановлюється строк корисного використання. Протягом цього строку здійснюється систематичний розподіл вартості у вигляді нарахування амортизації. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому НА введено в господарський оборот. Метод амортизації підприємство обирає самостійно виходячи з умов отримання економічних вигід (Д-т витратного рахунки К-т 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів").

Розраховують амортизацію за методами нарахування амортизації для ОЗ відповідно до П(С)БО 7. На вимогу п. 31 П(С)БО 8 строк корисного використання та метод амортизації переглядають наприкінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигід. 

Усі показники податкового обліку формуються на підставі первинних документів та регістрів бухобліку. Враховуючи пп. 134.1.1 ПКУ платники податку на прибуток визначають об'єкт оподаткування шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Визначають податкові різниці не всі платники цього податку, а лише ті, хто зобов'язаний це робити, або ті, які прийняли відповідне рішення. 

Серед операцій, за якими виникають податкові різниці, є нарахування (відповідно до бухобліку) та розрахунок (відповідно до податкового обліку) амортизації, уцінка та дооцінка, а також ліквідація та продаж НА. І, до речі, щодо визначення строку корисного використання зверніть увагу на обмеження у податковому обліку. Якщо у правовстановлюючому документі строку дії права використання НА не встановлено, то згідно з пп. 138.3.4 ПКУ такий строк визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.