Бухоблік реалізації провайдерських послуг

Згідно із нормами п. 5 П(С)БО 15 дохід  визнається  під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства),  за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

За п. 6 П(С)БО 15 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

• сума   попередньої  оплати  продукції  (товарів,  робіт, послуг); 
• сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів,  робіт, послуг).

Отже, за фактом оплати за послуги проведення Дт 311 Кт 703 не виникає. Дохід від реалізації таких послуг виникає під час оформлення документу про їх приймання-передачу. Як правило, така господарська операція оформлюється актом. Але наразі таким документом може бути і рахунок-фактура (інвойс). Ми про це писали тут>>>

Зазначали про це і податківці: рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі за умови його оплати, що підтверджується відповідними платіжними документам.

Отже, в бухобліку реалізація послуг, зазначених у запитанні, відображатиметься наступним чином (див. Таблицю 1 та Таблицю 2).

 Таблиця 1. Облік реалізації послуг за умови післяплати

Таблиця 2. Облік реалізації послуг за умови передоплати

Слід зазначити, що облік за субрахунком 361 ведеться у розрізі покупців (крім ситуацій, коли реалізація товарів, робіт, послуг відбувається не персоніфіковано). Як правило,  провайдером з кожним із споживачів послуг укладаються окремі договори. Ідентифікація оплат, які надходять від споживачів, відбувається за їх прізвищем, ім’ям та по батькові, та/або за номером договору, що мають бути зазначені у призначенню платежу. Отже, у бухгалтерському аналітичному обліку як реалізація послуг, так і отримання оплат за ними мають відображатися у розрізі споживачів цих послуг (із зазначенням їх прізвища, ім’я та по батькові).