Телекомунікаційні послуги підприємства: нюанси податкового та бухгалтерського обліку

Телекомунікаційна послуга, відповідно до Закону про телекомунікації, це продукт  діяльності оператора  та/або  провайдера  телекомунікацій, спрямований   на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій. 

Оператор та/або провайдер телекомунікацій здійснює постачання послуг відповідно до договору, за яким оператор та/або провайдер зобов’язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором). Оператори та/або провайдери самостійно визначають перелік послуг, що надаються споживачам.

У договорі зазначаються вартість та порядок надання послуг, зокрема: перелік послуг, що пропонуються постачальником. 

За умовами запитання постачальник надає наступні послуги: абонентна плата  (фіксований платіж), послуга з доступу до Інтернету та міжміський телефонний зв’язок. На практиці під час надання та отримання послуг може застосовуватись єдиний обліково-звітний час. 

Факт здійснення госпоперації повинен підтверджувати первинний документ. Первинний документ - документ,  який  містить  відомості  про господарську  операцію. Згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема зміст та обсяг господарської операції. Тому в акті наданих послуг або рахунку (на практиці у рахунку зазначається, що цей документ сформований білінговою системою оператора, є первинним документом оператора, який підтверджує надання оператором  телекомунікаційних послуг абоненту у відповідному розрахунковому періоді) зазначається деталізована інформація. Отже, цей документ з розшифровкою наданих послуг та з переліком обов’язкових реквізитів є первинним.

Що стосується дати визначення ПЗ з ПДВ та складання податкових накладних, потрібно звернути увагу на наступне. 

1) об'єктом оподаткування є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Місце постачання телекомунікаційних послуг визначається за п. 186.3 ПКУ, а саме за місцем реєстрації, як суб'єкта господарювання або у разі відсутності такого місця - місцем постійного чи переважного проживання отримувача послуг;

2) відповідно до п. 187.1 ПКУ, дата виникнення ПЗ з ПДВ визначається за правилом першої події. Однак, якщо протягом звітного періоду послуги надаються безперервно або ритмічно, у їх постачальника є право скласти зведену податкову накладну, за правилами, встановленими ст. 201 ПКУ;

3) у ПН зазначається в окремих рядках перелік обов'язкових реквізитів. Графа 2 ПН — номенклатура товарів/послуг продавця є інформацією, що слугує для ідентифікації операції постачання. Податківці наголошують (наприклад див. ІПК від 11.07.2017 р. №1095/ІПК/10/04-36-12-01-16), що ця графа заповнюється на підставі первинних документів: договорів, рахунків, актів тощо;

4) у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП. Помилки у цьому реквізиті не дають змоги ідентифікувати операцію, тому для покупця є загроза для відображення податкового кредиту. Код послуги згідно з ДКПП може зазначатись не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 для телекомунікаційних послуг код може бути наступним:

• 61.10 Послуги проводового електрозв'язку в т.ч. Послуги зв'язку Інтернетом;
• 61.20 Послуги безпроводового зв'язку;
• 61.30 Послуги супутникового зв'язку;
• 61.90 Послуги телекомунікаційні, інші.

5) у графі 4 може вказуватись  одиниця виміру послуг "грн", умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку, а у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО — 2454. Однак, в будь-якому випадку, така одиниця виміру має співпадати із одиницею виміру послуг, зазначеною у договорі із клієнтом та в акті (рахунку) про надані послуги.