Списання безнадійної дебіторської заборгованості на витрати можливе за умови відсутності резерву сумнівних боргів

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до ст. 138, 139, 140 ПКУ. Однак, такі коригування обов’язкові лише для платників дохід яких за останній звітний рік перевищує 20 млн грн.

Так, відповідно до ст. 139 ПКУ, фінрезультат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до НП(С)БО та МСФЗ.

Згідно з п. 11 П(С)БО 10, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Аналогічні твердження містяться і у листі ДФС від 29.12.2016 р. №28470/6/99-99-15-02-02-15.

То ж враховуючи вищенаведене, списання безнадійної дебіторської заборгованості на витрати можливе лише за умови відсутності, або недостатності резерву сумнівних боргів. В іншому ж випадку, таке списання здійснюється за рахунок сформованого раніше резерву сумнівних боргів.