Вибір методу виправлення помилки у бухобліку залежить від того, чи вплинули такі помилки на розмір фінрезультату до оподаткування.
У тому випадку, якщо коригується помилка, що впливає на фінрезультат, то згідно з Інструкцією №291 та п. 4 П(С)БО 6, виправлення помилки відбувається шляхом кореспонденції на рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з відповідними рахунками бухобліку класів 1-6.
Так як відображення вартості ОЗ у складі витрат є заниженням суми нерозподіленого прибутку (збитку), то відповідно при коригуванні будуть застосовуватись наступні проведення:
- Дт 10 Кт 44 на суму вартості ОЗ;
- Дт 44 Кт 131 на суму амортизації яка повинна була б бути нарахована на даний ОЗ за відповідний період.
Якщо коригування призводить до збільшення об’єкту податку до оподаткування, то необхідно провести відповідне донарахування податкових зобов’язань. :
- Дт 441 Кт 641 на суму податку на прибуток з різниці між помилково нарахованими витратами та нарахованою амортизацією.
Також, відповідні коригування повинні бути засвідченні первинним документом. Мінфін у листі від 13.12.2004 р. №31-04200-30-10/22823 зазначив, що у разі виявлення помилки в облікових регістрах передбачено складання бухдовідки, яка, своєю чергою, буде підставою (первинним документом) для виправного запису до відповідного регістру бухобліку.
Про застосування бухдовідки при виправленні помилок ми писали тут>>>
ДФСУ роз’яснювала, що у разі якщо внаслідок виправлення помилок у фінзвітності змінюються показники, зокрема показник рядка 01 "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" або рядка 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до П(С)БО або МСФЗ, податкової декларації, такі показники підлягають виправленню.
Пункт 50.1 ПКУ встановлює що для виправлення помилок у поданій звітності платник податку має 1095 днів з дня граничного терміну подання такої декларації та пропонує на вибір платника податків два методи коригування податкової звітності:
- шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації (при цьому сплачується сума недоплаченого податку на прибуток та штраф у розмірі 3% від такої суми);
- шляхом зазначення відповідних уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період (при цьому сума до сплати періоду збільшується на суму недоплати зі сплатою штрафу у розмірі 5% від такої суми).
Крім цього, підприємство повинно сплатити пеню на суму заниження за весь період такого заниження у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день такого заниження.
У першому методі, при поданні уточнюючого розрахунку за відповідний податковий період, у колонці 4 зазначається сума, що була зазначена в відповідній податковій декларації, у колонці 5 – відкоригована сума, і в рядку 6 відповідно різниця, що виникає.
Також постає питання необхідності подання уточненої фінзвітності разом з уточненою декларацією про прибуток. Податківці у листі від 26.05.2016 р. № 11515/6/99-99-15-02-01-15 рекомендують подавати таку уточнену звітність. Про те ж каже і п. 5 П(С)БО 6: «виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності».
У другому методі при поданні декларації з податку на прибуток за період у якому було виявлено помилку, подається додаток ВП для кожного періоду, що підлягає коригуванню. При цьому сума збільшення податкового зобов’язання згідно цього додатку, а також сума пені та штрафу переноситься до відповідного рядка у розділі «Самостійне виправлення помилок».