Правила створення забезпечень (резервів) витрат майбутніх періодів встановлені П(С)БО 10 (в частині резерву сумнівних боргів) та П(С)БО 11 (щодо решти).
Щодо резерву сумнівних боргів П(С)БО 10 говорить, що величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
- застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
- застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу повинна становити залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
Згідно із Інструкцією №291 на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення. За кредитом рахунку 38 відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом — списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.
Щодо створення решти забезпечень П(С)БО 11 говорить, що вони створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на:
- виплату відпусток працівникам;
- додаткове пенсійне забезпечення;
- виконання гарантійних зобов'язань;
- реструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні діяльності;
- виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів;
- забезпечення на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель тощо.
Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до П(С)БО 7).
Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Зверніть увагу на два правила:
1) забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства;
2) забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено. Це правило стосується і резерву сумнівних боргів.
Зупинімося детальніше на створенні резерву відпусток. Адже він має створюватися на кожному з підприємств.
Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (наразі — ЄСВ).
Плановий фонд оплати праці (далі — ФОП) визначають з урахуванням фактичної кількості працівників на підставі їх зарплати, встановленої штатним розписом, норм виробітку й запланованого зростання (зниження) цих показників.
Планові суми відпускних розраховуються виходячи із середньої тривалості відпусток для розрахункової групи працівників і планової середньоденної зарплати. В свою чергу планову середньоденну зарплату обчислюють шляхом ділення планового ФОП на кількість календарних днів у календарному році за мінусом святкових і неробочих днів. Оскільки при розрахунку відпусток ці дні виключаються.
Тобто сам відсоток резервування визначають раз на рік (як правило, при складанні графіку відпусток, що відбувається не пізніше 5 січня такого року) на підставі планових показників. А потім протягом такого року щомісячно визначається сума забезпечення як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка резервування.
Не забуваємо, що при розрахунку величини резерву відпусток слід урахувати також суму нарахованого ЄСВ на ФОП. Це встановлено п. 14 П(С)БО 11 та Інструкцією №291.
Див. також:
— Методи визначення резерву відпусток;
— Нараховуємо резерв відпусткових, якщо працівники не були у відпустках;
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити