Визначаємо вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, у наказі про облікову політику

Оскільки вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, встановлюються підприємством самостійно, то саме в наказі про облікову політику потрібно їх затвердити. Це підтверджує й п. 2.6 Методрекомендацій №635.

Нагадаємо, що наразі П(С)БО 7 не встановлює розміру вартісного показника для визнання МНМА. Але для платників податку на прибуток, які повинні застосовувати податкові різниці, можна врахувати вартісний показник для визнання ОЗ у розмірі 6000 грн, встановлений пп. 14.1.138 ПКУ. Та застосовувати саме 6000 грн не обов'язково — для ведення бухобліку підприємство має самостійно встановити цей критерій.

Отже, для податкового обліку НМА такий критерій завжди дорівнюватиме встановленому ПКУ (6000 грн), а для бухгалтерського обліку він може бути більшим (наприклад, 10000 грн) або меншим (наприклад, 5000 грн). У такому випадку один і той самий актив може вважатися в податковому обліку МНМА, а в бухгалтерському обліку — основним засобом, і навпаки. Втім, враховуючи норми пп. 138.1 — 138.2 ПКУ, не радимо створювати такі ситуації.

Приклад. У бухобліку вартісний критерій встановлено на рівні 5000 грн, у податковому обліку — 6000 грн. Що відбуватиметься в цьому випадку в податковому обліку з необоротним матеріальним активом вартістю 5200 грн (якщо підприємство має коригувати фінрезультат на різниці, встановлені ПКУ)?

У бухобліку такий об'єкт визнаватиметься ОЗ і амортизуватиметься (отже, поступово визнаватимуться витрати на його придбання/створення). У податковому ж обліку такий актив визнаватиметься МНМА. На суму бухгалтерської амортизації ОЗ фінрезультат до оподаткування збільшуватиметься (отже, витрати, визнані в бухобліку, в податковому обліку не визнаватимуться). Але нарахування амортизації МНМА в податковому обліку не проводиться. Що для підприємства, безумовно, невигідно.

Хіба що підприємство наполягатиме на тому, що збільшувати фінрезультат треба тільки на суму бухгалтерської амортизації тих активів, які визнані ОЗ саме в податковому обліку. Це правильно, адже термін «основні засоби» в ПКУ має власне визначення, і саме воно має застосовуватися для ведення податкового обліку. Але суперечки із податківцями при документальній перевірці з цього приводу неминучі, тож, чи мати їх чи ні, підприємство самостійно вирішує саме на стадії складання наказу про облікову політику.

Слід також врахувати, що за п. 2.6 Методрекомендацій №635 зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу МНМА, розглядається як зміна облікових оцінок. Тому при зміні вартісних ознак зміни в бухобліку щодо основних засобів та МНМА, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводяться.