Безнадійна заборгованість перед нерезидентом: якою датою прописати суму неповерненого кредиту в дохід?

Згідно з п. 5 П(С)БО 11 зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. 

Але слід зазначити, що у питанні не йдеться про факт спливу строку позовної давності. 

Хоча додатково нагадаємо, за загальним правилом до ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Проте у взаємовідносинах з нерезидентами позовна давність може визначатися за спеціальними нормами. 

Відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. А також згідно з ст. 609 ЦКУ зобов'язання припиняється ліквідацією юрособи (боржника або кредитора). 

Враховуючи зазначені вище норми, робимо висновок, що перед тим, як визнавати дохід, а точніше визначитись з періодом, в якому боржник відображає його, позичальник повиннен володіти інформацією про ліквідацію кредитора, відповідно мати підтвердні документи. І саме коли зобов'язання отримає статус “безнадійної кредиторської заборгованості” слід говорити про визнання доходу у позичальника. За умовами запитання це буде дата, коли будуть отримані офіційні дані про ліквідацію кредитора. 

Списання заборгованості в обліку позичальника слід оформити бухдовідкою, наприклад: 

“У зв'язку з тим, що кредиторська заборгованість у сумі ... за кредитним договором ... є такою, що (причина списання) cписуємо її з балансу з одночасним визнанням доходу від такого списання”. 

У бухобліку ця операція відображається за Кт субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" та за дебетом рахунку обліку заборгованості.  Ті платники податку на прибуток, які визначають фінрезультат з коригуванням різниць, фінрезультат від такої операції не коригують, адже розділом ІІІ ПКУ коригування за таких обставин не передбачено.

Потрібно врахувати, що заборгованність у валюті – це монетарна стаття балансу (адже заборгованість погашається коштами) відповідно до П(С)БО 21. Списання заборгованості -  це господарська операція, тому на дату її проведення визначаються курсові різниці. Сума списаної заборгованості визначається за валютним курсом НБУ на дату списання.