Облік втрати товару, переданому на відповідальне зберігання

У поклажодавця, як правило,  товар, який передано на відповідальне зберігання, обліковується на окремому субрахунку 281 «Товари на складі» (наприклад, 281/1 «Товари на відповідальному зберіганні»).

Витрати на послуги зберігання товару, придбаного для подальшого продажу, відображаються на рахунку 93 «Витрати на збут» проведенням Дт 93 Кт 631.

Договір зберігання, як правило, не передбачає переходу права власності на товар від поклажодавця до зберігача. Однак ЦКУ передбачає можливість переходу права власності на річ, визначену родовими ознаками, лише якщо це прямо передбачено у договорі зберігання (ст. 958 ЦКУ). Більш докладно про договори  зберігання ми писали тут.

Якщо договір зберігання такий перехід права власності не передбачає, операції з передачі товарів на зберігання не є продажем таких товарів або їх постачанням. Таким чином, зазначена операція не відображається в податковому обліку поклажодавця. Те саме стосується і операції з повернення таких товарів від зберігача.

При наданні послуг відповідального зберігання, як правило, страхується відповідальність зберігача перед поклажодавцем на випадок форс-мажорних обставин - вибухів, пожеж, крадіжок зі зломом, падіння пілотованих об'єктів, стихійних лих і т.д. За рахунок такої страховки можна покрити витрати на відшкодування вартості товару поклажодавцю.

Бухгалтерський облік операцій, коли зберігач не зберіг отримані товари, у  поклажодавця встановлено п. 5.11 Методрекомендацій. У разі якщо передані на відповідальне зберігання запаси витрачені зберігачем запасів, власник таких запасів їх первісну вартість списує з рахунків обліку запасів з включенням до інших операційних витрат за дебетом субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» і внесенням даних до позабалансового субрахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». На підставі документів про задоволення позову або інших документів досудового врегулювання, що свідчать про досягнення згоди щодо відшкодування втрат, власник запасів визнає дебіторську заборгованість та інші операційні доходи за кредитом субрахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» з одночасним виключенням даних з позабалансового субрахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Якщо в момент придбання товарів поклажодавець відобразив податковий кредит із ПДВ, то при виявленні недостачі він повинен нарахувати податкові зобов'язання на купівельну вартість товару – через неможливість використовувати товари, яких не вистачає, у господарській діяльності (п. 198.5 ПКУ). При цьому, відповідно до п. 11 Інструкції №141, сума податкового зобов’язання, нарахованого відповідно до п. 198.5 ПКУ, відображається за дебетом субрахунку 643 «Податкові зобов’язання», аналітичний рахунок «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню», і кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість», суми нарахованого податку зараховуються до первісної вартості товарів, необоротних активів, вартості послуг у кореспонденції з кредитом субрахунку 643 «Податкові зобов’язання», аналітичний рахунок «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню».

Приклад обліку операцій наведено в таблиці.

* Затверджена Постановою Держкомстату СРСР від 28.12.89 р. №241.