Більшість моментів, які стосуються надання працівникові (а директор є працівником) позики ми розглядали тут. Тому згадаємо їх коротко.
Позика надається за письмовим договором. Оскільки директор не може підписувати договір і від імені позикодавця, і від імені позичальника, то від імені позичальника договір має підписати інша особа (заступник директора або інша особа на підставі покладених на неї обов’язків чи виданої довіреності). Про це ми писали, зокрема, тут.
Як правило, договір позики набирає чинності з моменту її надання. Надання позики має відбуватися в тому порядку, в якому це зазначено в договорі (те саме стосується її повернення). Інакше податківці вважатимуть такий рух коштів не пов’язаним із договором позики і це може спричинити виникнення зайвих оподаткованих доходів або у директора під час отримання, або у підприємства під час повернення.
В договорі обов’язково слід зазначити, що надається безвідсоткова позика (оскільки якщо цього не зазначити, за позику директору доведеться сплачувати проценти, і надання такої позики прирівнюватиметься до фінансових послуг, на здійснення яких потрібна ліцензія).
В бухгалтерському обліку підприємства надана позика, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377). Наприклад, виплата позики з поточного рахунку на підставі виписки банку відображатиметься проведенням Дт 377 Кт 311. Якщо позика видається готівкою, це оформлюється видатковим касовим ордером і відображатиметься проведенням Дт 377 Кт 301 (слід пам’ятати про обмеження в сумі готівкових розрахунків, див. постанову НБУ №210). Повернення позики відображатиметься зворотною кореспонденцією тих самих рахунків.
Якщо строк давності за позикою мине або зобов’язання повернути її буде анульоване позикодавцем (про що в зазначеному вище порядку оформлюється додаткова угода, яка є невідємною частиною договору позики), то сума дебіторської заборгованості списується до інших витрат проведенням Дт 944 Кт 377.
Якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів (про порядок його створення ми писали, зокрема, тут), то інші витрати визнавалися при його створенні проведенням Дт 944 Кт 38. Відповідно, списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням Дт 38 Кт 377. Сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання Дт 944 Кт 377.
ПДВ за наданою грошовою позикою не виникатиме. Коригувань фінансового результату до оподаткування податком на прибуток у зв’язку із наданням або поверненням позики ПКУ не встановлено. В податковому обліку платників єдиного податку вона теж не відображається.
Єдине, на що слід звернути увагу, це коригування, встановлені ст. 139 ПКУ. Вони виникають при створенні резерву сумнівних боргів та списанні безнадійної заборгованості. Про них ми писали, зокрема, тут.
ЄСВ за позикою не виникає.
Щодо ПДФО та військового збору, то тут правила такі:
- якщо позика повертається вчасно, то оподаткований дохід не виникає. Але надання позики потрібно відобразити у розділі І форми №1ДФ із ознакою доходу 153. Про це ми писали, зокрема, тут.
- якщо заборгованість за позикою анулюється за самостійним рішенням позикодавця і про це оформлюється додаткова угода, то у позичальника виникає оподаткований дохід (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ), але лише в сумі, яка перевищує 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого на 1 січня звітного року (у 2016 році – 689 грн). Він суму такого доходу має задекларувати самостійно в річній декларації про майновий стан та доходи, самостійно визначити суму ПДФО та військового збору із суми такого прощеного боргу і самостійно сплатити суми таких податків до бюджету. Наразі податківці наполягають на тому, що суму такого прощеного боргу має задекларувати і позикодавець - відобразити у звіті за формою №1ДФ з ознакою доходу 127 в межах неоподаткованої суми, і з ознакою доходу 126 понад цю суму (див. лист ДФСУ від 19.02.2016 р. №3951/10/28-10-06-11);
- якщо за позикою минає строк давності, наслідки аналогічні (пп. 164.2.7 ПКУ), хоча неоподаткованою сумою доходу в цьому випадку є 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного року (у 2016 році – це 689 грн і повідомляти про сплив строку давності позичальника не потрібно). Щодо відображення в формі №1ДФ, податківці в «ЗІР» на сайті ДФСУ (консультація 103.25) радять: уся сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.