Медичне страхування працівників: облік та оподаткування

ПДФО та військовий збір

Відповідно до пп. 164.2.16 ПКУ, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення згідно із законом, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у т.ч. за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою — резидентом за платника податку чи на його користь, включається в дохід фізособи, отже, підлягає обкладенню ПДФО за ставкою 18% і військовим збором — за ставкою 1,5%.

При цьому, оскільки такий дохід надається працівникові в негрошовій формі, то слід застосовувати натуральний коефіцієнт - 1,21951 при визначенні ПДФО. Нагадаємо, що натуркоефіцієнт не застосовується під час обчислення військового збору.

Як ПДФО, так і військовий збір сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 ПКУ). Датою виплати доходу, вважаємо, є дата сплати страхових платежів, тому саме на цю дату також слід сплатити податки.

Щодо відображення доходу у вигляді страхових платежів по договору добровільного медичного страхування у формі №1ДФ, то згідно із роз’яснення податківців у підкатегорії 103.02 ресурсу «ЗІР»* слід застосовувати ознаку «126».

Оскільки із пп.164.2.16 ПКУ вбачається, що доходом фізособи є саме страховий платіж, то у звітному періоді сплати такого платежу страховій компанії у формі №1ДФ слід показати дохід фізособи у розмірі всієї суми сплаченого платежу.

Якщо ж такий платіж було здійснено однією сумою за весь рік наперед, то вважаємо, що саме цю всю суму (не розділяючи її на квартали) слід показати у квартальному звіті за формою №1ДФ.

Також варто відмітити, що як ПДФО, так і військовий збір утримуються за рахунок особи, якій нараховано такий дохід (пп. 168.1.1 ПКУ). Тобто фізособа має сплатити за свій рахунок нараховані податки, а не роботодавець.

Якщо ж підприємство сплатить ПДФО та військовий збір замість фізособи, то існує ризик того, що контролери можуть побачити у цьому виникнення ще одного додаткового блага в розрізі суми грошового відшкодування таких витрат фізооби як податки й збори на підставі пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Про це вони говорять у ресурсі «ЗІР»**.

Аби уникнути виникнення такого додаткового блага, радимо, аби підприємство утримувало дані податки із заробітної плати працівників, які застраховані відповідно до договору страхування, або ж працівники сплатили їх до каси підприємства. Але має бути відповідна заява від працівника про утримання ПДФО та військового збору з зарплати.

ЄСВ

Відповідно до п. 2 р. ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок грошових коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. №1170, на платіж згідно з договорами добровільного медичного страхування працівників і членів їх сімей ЄСВ не нараховується.

ПДВ

Операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. Адже відповідно до пп. 196.1.3 ПКУ операції з надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування ПДВ (підкатегорія 101.12 ресурсу «ЗІР»***).

Податок на прибуток

Розділом ІІІ ПКУ не передбачено податкових різниць, які виникають у разі визнання витрат з добровільного медичного страхування працівників.

Бухоблік

Для обліку розрахунків із страховою компанією за оформлення добровільної медичної страховки для працівника використовується субрахунок 654 «За індивідуальним страхуванням».

Для аналітичного обліку працівників, за яких підприємство сплатило медичну страховку і які отримали відповідний оподатковуваний дохід, варто використовувати субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Самі витрати на страхування найманих працівників відносяться до складу виробничих, адміністративних, збутових чи інших операційних витрат – залежно від сфери зайнятості працівника на підприємстві.

Якщо умовами договору передбачено сплату страхових платежів не поетапно протягом всього періоду страхування, а відразу однією сумою, то вважаємо, що варто для відображення таких витрат у звітному періоді їх понесення показати їх спочатку на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», й списувати їх на рахунки витрат – субрахунки 91-94 - щокварталу рівними частинами протягом дії договору страхування в залежності від того, в якому підрозділі працює відповідний працівник.

Втім деякі бухгалтери у звітному періоді оплати страховки відразу відображають у витратах всю сплачену суму страхового платежу, мотивуючи це тим, що навряд чи буде обґрунтовано продовжувати визнавати витрати, якщо працівник, якому підприємство придбало страховку, звільниться.

Вважаємо, що у такій ситуації варто все-таки відображати витрати через рахунок 39, адже те, що звільнився працівник не означає, що раніше понесені витрати перестали бути витратами. Крім цього, податківці у Віснику №3 за січень 2010 р. говорять про застосування цього рахунку, в т.ч. у випадку медичного страхування працівників.

Також, як ми вище зазначали, аби не виникло непорозумінь із контролюючими органами із сплати податків підприємством замість працівника, до витрат звітного періоду має потрапити виключно вартість сплаченої страховки, а не вартість страховки разом із сумою податків.

Приклад. Підприємство на підставі заяви у письмовій формі від працівника адміністративного відділу Іванова І.І. придбало страховий поліс із добровільного медичного страхування. Вартість сплаченої страховки складає 16000 грн на рік. Договір страхування діє 1 рік. Підприємство сплатило страховий платіж у повній сумі одним платежем.

Згідно із колективним договором податки із вартості страховки утримуються із заробітної плати працівників.

Таблиця

Облік витрат на медичне страхування працівників

* Звичайно ж, при найкращому розкладі подій місячної заробітної плати працівника вистачає аби відразу покрити всю суму сплачених податків.

В протилежному випадку хоча й фактично виходитиме, що підприємство спочатку сплачує податки за власний рахунок, однак протягом певного часу працівник компенсує їх підприємству (наприклад, шляхом згоди утримання із заробітної плати), тому вважаємо, що в кінцевому результаті норма пп. 168.1.1 ПКУ щодо утримання податків за рахунок особи, якій нараховано дохід, виконується.

* Запитання: «Чи оподатковується ПДФО сума страхових внесків, сплачених СГ за добровільне страхування (у т.ч. медичне страхування) найманих працівників та як відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ?».

** Запитання: «Чи вважається додатковим благом сума сплаченого податкового зобов'язання ФО за рахунок коштів податкового агента?».

*** Запитання: «Чи виникають у підприємства податкові зобов'язання з ПДВ у разі медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства?».